Років тому двадцять п’ять я перебував на Вищих літературних курсах у Москві. Слово «перебував» віддає тодішню мою ситуацію значно точніше від слова «навчався». Ця заувага лише принагідна. Бо хоч там як, офіційно я був слухачем згаданих курсів. Усі ми були слухачами.  

 

В липні 2010-го Юрка Андруховича прорвало: "якщо ще колись станеться таке чудо, що в Україні знову переможуть, умовно кажучи, помаранчеві, то треба буде дати можливість Кримові й Донбасу відокремитися". Публічно озвучив альтернативу, що крутилась в голові багатьох, а ще більше боялись про неї навіть подумати, за що нарвався на критику, якщо галанівську риторику можна окреслити цим словом.