У графічних аркушах, виконаних чорним маркером, поєднано шкіцеву репортажність щоденника війни із художнім баченням, що залишає глядачу прстір для рефлексій. Це візуальна медитація, пошук рівноваги й надії на Перемогу.

Яким було дитинство Емми Андієвської, які обставини на початках формували її як особистість? Як у тих ледь контурно вловлюваних часах закладалися риси її упевнено-переможного характеру — творчобійцівського, свободожадібного, безкомпромісного?

Виставка Jam Factory Art Center звертається до пережиття травматичного досвіду війни, однак не на рівні емоційного залучення, а виштовхуючи глядача поза межі стереотипного сприйняття у простір критичного та раціонального осмислення.

Мистецько-спільнотна програма пропонує львів'янам малювати, ліпити з глини, говорити про рослинність і сади, готувати, ділитися рецептами та вчитися розповідати свої історії через мистецькі практики.

До Дня Конституції України на Львівському вокзалі в рамах проєкту «Інструмент» 28 і 29 червня відбудуться дві музичні вистави STABAT MATER / СТРАДАЛЬНА МАТИ у виконанні акторів Театру «Слово і голос».

Симфонія з органом та літературним текстом – доволі рідкісне поєднання в українській академічній музиці. Вірші Тараса Демка композитор добирав до вже готової музики, щоб підсилити емоційні моменти.

Складна метафорична мова кольорових офортів Романа Романишина вимагає інтелектуального залучення реципієнта, але й водночас резонує із неусвідомленими почуваннями глядача, поєднуючи атрибути структурного і фантазійного мислення.

Які форми й вирази — поза скорботою, утратою і реквіємом — дозволяють, ухопившись за нестабільність, сформувати сприятливе середовище для творчості, що звучить на повний голос і знаходить відгук?