Звичайне засїданє консерваторів східної Галичини відбуло ся дня 11. с. м. Консерватор др. Е. Барвіньский повідомив, зібраних, що гр.-кат. уряд парохіяльний в Калуши внїс на єго руки просьбу о дозвіл розібрати тамошну деревляну церкву, яка не має архівальної вартости і грозить заваленєм, а крім того ґрунт, на котрім стоїть, вже проданий. Сю справу і подібну просьбу гр.-кат. пароха о. Сосенка о дозвіл збуреня церкви в Білокерници рішено представити осеред. консерваторскій комісиї у Віднї.
В звязи із наведеними случаями постановили консерватори просити намісництво о виданє обіжника до староств, який пригадав би, що на виразне домаганє архікн. Франца Фердинанда мають бути збережені і охоронені всї без виїмку деревляні будівлї (церкви, костели, божницї, дзвінницї) на тім самім місци, а тих, що дїлають проти обіжника, треба карати.
Конс. др. Чоловский обговорював подрібно справу варварского знищеня старої, з XVII. віка походячої, деревляної церкви в Лозинї, пов. Городок ягайлоньский. Сю церков, незвичайно мальовничо положену на високім горбі в окруженю старих дерев один з найкрасших в околици Львова памятників деревляного будівництва, місцеві селяни збурили, мимо виразної заборони консерватора лише тому, щоби мати місце під нову просторійшу муровану церкву. Збурена церква в Лозинї находила ся ще в добрім станї і могла віки перетревати. В сїй справі вислав консерватор др. Чоловский просторе письмо до осередної комісиї консерваторскої, а крім того поставив внесок, одноголосно ухвалений, щоби віднести ся до намісництва з домаганєм як найострійшої кари для винуватих.
Т. зв. Чортівска Скала, памятник природи, що окрашає найблизшу околицю міста Львова, зникне небавом з поверхнї землї, розкопувана беззглядно підприємцем Брайтером, як поклад каміня. В сїй справі рішено рівнож віднести ся до намісництва.
Предсїдник проф. др. Гадачек повідомив, що після вісток від п. Гриневецкого, адвоката в Мельници, викопано підчас ораня в Нїврі, пов. Борщів, пять гробів підплитових, в яких найдено добре збережені кістяки і бронзові перстенї. Кістяки находили ся в сидячій поставі. Гроби походять з початкової металевої доби (1500 до 800 перед Христом) і належать до рідких викопалин.
Після звіту д-ра Мальсберґа найдено в Раю, пов. Бережани, підчас ораня скринку, а в нїй попіл і людскі кости. Скринку віддано управі тамошних дібр. Подібно в селї Сороки, пов. Бучач, викопано скринку, обложену ка-
мінєм, а в нїй найдено перли зі скла і бронзові ґузики.
Від п. Маєвского, учителя в Гориглядах, одержав проф. др. Гадачек відломки глиняних посудин з поля "Вивошів", які вказують, що є там в землї осади з ріжних часів, від неолїтичної доби до римскої. Там найдено також в останних часах срібну римску монету.
Ґімназия в Борщеві одержала викопалини з підплитового гробу, відкритого біля Турильча і бронзовий меч з Лановець.
При обговореню повисших звісток консерватори ствердили з жалем, що дуже часто вісти про передісторичні викопалини дістають ся до консерваторів вже за пізно і висловили думку, що передовсїм староства і їм підчинені органи повинні старати ся про те, щоби всї вісти про викопалини доходили скоро до консерватора в інтересї науки і цїлости забитків.
Благодатні наслїдки св. Сповіди. Оден селянин з Креховець (під Станїславовом) най шов був підчас свого побуту в Станїславові срібний годинник і собі єго присвоїв. До ceгo вчинку признав ся підчас сповіди свому сповідникови а сей під грозою відмови розгрішеня, приказав селянинови найдену річ вернути. Приказ сей віднїс той наслїдок, що нинї годинник находить ся в комісариятї полїциї і вижидає свого власника.
Ювілей пального оружя. Сего року буде сьвяткувати Европа 600-лїтний ювілей пального оружя, про котрого ужите згадують по раз перший женевскі річники з року 1313. Найстаршим ручним оружем пальним є рушниця, яка складала ся з зелїзного цилїндра, який уходить до дула, а порох запалювало ся льонтом. В 1324. р. заведено такі рушницї в Мецу, р. 1326. у Фльоренциї, а 1345. в Моґунциї. Від сего часу оруже щораз більше улїпшувано і не є виключеною річию, що небавом мати будемо карабіни, що набивати ся будуть стрілами автоматично.
Правиця петербурскої думи, бажаючи за держати в палатї селян, що належуть до того стороннитва, заплатила для них снїданя. Снїданє таке складає ся з ковбаси, пирогів з сметаною, горівки і пива, а селяни можуть їсти і пити, скільки їм подобає ся. Тим способом сидять они цїлий час при буфетї, а коли має відбувати ся голосованє, то зганяють їх всіх до палати і так голосують, як їм ка же правиця. Однак деколи селяни так упють ся, що несуть їх на руках до думи серед загального сьміху послів. — Отсе можливе хиба в Росиї.
Рай для слуг. Місто Клєвелянд в державі Огіо в північній Америцї стане небавом раєм для слуг. Повстав там перший союз слуг і розпочав бундючно свою дїяльність. Союз вимагає для своїх членів условин, в порівнаню з нашими, казочних: около 25 корон тижневої винагороди, в кождім тижни три пополудня вільні, найбільше 70 годин працї тижнево, а крім того за кожду годину окрема заплата. По роцї такої служби належить ся ще слузї 1000 корон винагороди і золотий годинник. З другої сторони зобовязує союз своїх членів до пильности і ревности і виключає з своєї звязи тих, що причинили ся до слушного негодованя хлїбодавцїв. Коли би у нас повстав такий союз —- то найшло би ся чимало пильних ревних слуг... навіть без золотого годинника.
Елєктричні самоїзди. Коштом мілїона корон вводить почта у Віднї елєктричні самоїзди до розвожуваня клунків по домах. Кождий такий елєктромобіль буде міг взяти клунків до ваги 2.500 кґ. і буде розвозити швидко, а що найважнїйше, тихо. У Львові до сеї цїли служать жовті, оболочені, розісохлі, скрипячі вози, запряжені в одного коня, на котрого можуть взяти лиш 250 кґ. Проте один елєктромобіль у Віднї буде сповняти ту функцию, яку у нас сповняє 10 возів, 10 візників, 10 листарів, 10 коний. отже елєктромобіль, котрого обслугує лиш двоє людий шофер і листар, представляє велику ощадність.
