◦ ◦ ◦ ◦

Від Редакції. З причини технічних трудностій не можна часом як слід перепровадити коректи часописі, через що через поспіх виходить вона не цілком скореґована. Це тому, що число мусить бути що дня все о год. 6-тій на машині, щоб вспіти з друком бо порушаннє машини елєктричним мотором є сильно обмережене. З огляду на сі причини Вп. читачі вибачать нам, коли часом в тексті зайдуть деякі друкарські похибки.

До всіх сільских Комісаріятів тутешнього повіту. Тернопіль 5/2 1919. В слід розпорядженя Державного Секретаріяту внутрішних справ. Станіславів дня 29. 1. 1919 Ч. 1862 приказую припильнувати, щоби не розпродувано державного майна без дозволу Повітового Комісаріяту під особистою відвічальностию сільських Комісарів. Держ. Повіт. Комісар Др. БІЛИНСЬКИЙ.

З останніх боїв. Сокальщина переживала важкі хвилі наступу ворогів. Але конець був світлий. Наші війська видержали знаменито огневу пробу своєї хоробрости. Від 21. до 26. січня с. р. Поляки безнастанно наступали на Угнів і Карів. Дня 26. І. рушили трома ґрупами на Угнів і окружили його так, що залога мусіла опустити се містечко. Наші війська відступили здовж зелізничого шляху на Корчів. Поляки йшли трома кольонами на Белз і заняли його, а опісля ще Кристинопіль і Добрачин. Наші війська почали 27. І. протинаступ, в якім під проводом своїх командантів били ся по геройськи. Ворожі наступи відбивали чет. Василь Лах з чет. Василем Маньком. Курінь поруч. Михальчука при участи чет. Дацюка, чет. Шавелюка і містоофіцера Цимбровського бив в боки і зади ворожих військ і розбив польський штаб в Жужелі, де згинув польський полковник, підполковник, кілька офіцирів і багато мужви. При тім в наші руки попав обоз із 150 возами, з муніцією та провіянтами.

Під Кристинополем наступали Петлюрівці сот. Єрощука, Холмщаки хорунж. Марчука, кошова сот. чет. Іванця та сотні чет. Ковальчука й Павла Лаха. Під їх ударом Поляки мусіли уступити з Кристинополя. Белзькі та угнівські сотні під проводом поруч. Яворського, сот. Хромяка і сот. Петрика держали ся чудово. Не можна забути про молодих новобранців, які славно били ся під командою чет. Василя Сака, чет. Плешкевича і містооф. Гапоновича. Піднести також треба заслуги артилєрії пор. Околота і чет. д-ра Давида. Чет. Вашук з Коломийцями прогнав ворога і увійшов побідно до Белза. Багато геройських імен не згадано, бо не маємо докладних вістий. Слава і честь усім хоробрим воякам і офіцирам, що оборонили своїми грудьми Сокаль! Так розбито дівізію ґен. Ромера, полк. Бєліни, полк. Бербецкого, мaйоpa Орліча Дрешера.

Громада Українців римо католиків в Київі. У Київі заснувалась "Громада Українців римо — католиків". Член презідії цеї "Громади" п. Кость Журбицький, переїжджаючи через Тернопіль, зволив загостити до нашої Редакції і подати нам про "Громаду" деякі подробиці, що входять в круг її ділання.

На чолі "Громади", в якій гуртуєть ся зараз до 500 членів, стоїть Кость Адольфович Журбицкий. Крім старших віком людей находять ся між членами "Громади" поважне число молоді, яка виявляє в нинішних часах найбільш активну участь. Ціль "Громади" римо-католицьких Українців давна і знана: Бути вірними синами України, зберігати вірно і щиро українську національність, всіми силами будувати українську державу. Гуртувати і орґанізувати всіх инших римо-католиків, латинників, які будьто засліплені, будьто несвідомі, стояли осторонь і чули ся чужими українському народові. Ідея, якій ціле життє посвятив звістний громадський діяч і історик Вячеслав Ліпінський, стає реальною, її приклонниками стають щораз ширші круги населення українсько-римо-католицького обряду.

Київська Громада римо-католиків розвиваєть ся гарно. Закладає при латинських парафіях школи в яких дітвора учить ся на український мові і виховуєть ся в українському дусі, досить часто на велике невдоволеннє польских парохів. Зараз основує свої філії по провінції, іменно по Волині і Поділю. "Громада" видає для шкіл підручники друкує для вірних молитвенники, ширять популярні брошури. "Громада" добиваєть ся рівнож, щоби в костелах, в яких громадять ся вірні латинського обряду, були голошені проповіди і відбувана сповідь на народній українській мові.

Богато є случаїв, де нарід сам цего домагав ся і де домагання народу були вислухані і сповнені. Священники пішли на зустріч бажанням вірних і вже сьогодня многі з них виголошують проповіди на прегарній українській мові.

З місією, що виїхала недавно тому до Франції, поїхали рівнож члени київської "Громади" п. Мурський і п. Вольска. Їx задачею буде познакомити за границю про істнованнє Українців римо-католицького обряду, про їх діяльність і завдання. Можливо, що видавати муть в Парижі інформаційну часопись. П. Журбицький поїхав до Станиславова. Через тиждень буде вертати назад в Київ і знова вступить до нас. Колиб кого інтересувала більше отся київська "Громада" — зволить зголосити ся до редакції і навязати блищу знайомість з п. Журавським.

Український голос