Як звістно, установив Сойм на послїдній сесії фонд позичковий на будову шкіл народних, з котрого краєва Рада шкільна буде удїляти громадам безпроцентових позичок.
З тої причини видала краєва Рада шкільна окружник до всїх окружних Рад шкільних, в котрім зазначено, що від часу виданя законів шкільних розвинуло ся шкільництво в нашім краю, зорґанізовано богато шкіл, инші переобразовано на дво- або більше-клясові, так, що тепер в переважній части округів шкільних знаходить ся лиш мале число таких громад, в котрих що до орґанізації шкіл не зроблено доси нїчого. Хоч краєва Рада шкільна під взглядом орґанізації і помноженя числа шкіл зазначує значний поступ, то однакож заразом і констатує, що, як практика показала, властивому розвоєви шкіл насувають ся численні трудности.
Головною перешкодою для pозвою шкільництва суть будинки шкільні — позаяк в богато громадах суть школи зорґанізовані вже від многих лїт, але на дїлї зовсїм их нема, бо нема будинків шкільних, а то длятого, що громади по найбільшій части бідні, а не маючи фондів не суть в силї поносити від разу значні кошти будови школи. В инших же громадах, в котрих школи вже від давна истнують, суть будинки лихі, малих розмірів, і під взглядом гіґієнічним та дидактичнім зовсїм не відповідні; в таких школах наука не поступає успішно, позаяк значно число дїтей обовязаних учащати до школи, не знаходять в нїй поміщеня а учитель задля недостачі доброго помешканя уважає свій побут в такій школї лиш хвилевим і, стараючись о перенесенє до иншої школи, маючої відповідний будинок, не привязує ся до місцевости і дїтей та не посвящує ся сповнюваню своїх обовязків з такою ревностію, як би то робив, уважаючи ту школу за місце свого сталого побуту; в наслїдок того знеохочує ся до школи також і людність, к котрій вже закорінилось пересвідченє о потребі і користях науки для дїтей.
Призволювані доси Соймом що року фонди на запомоги і безпроцентові позички на будову шкіл показали ся недостаточні, бо призначеною на позички сумою можна було обдїлити ледви кільканацять громад.
Хотячи прийти громадам в тім напрямі з успішною помочію і уможливити, щоби в короткім часї більше число громад посїдало відповідні будинки шкільні, ухвалив сойм утворити окремий фонд позичковий на будову шкіл сїльских, признаючи на ту цїль з майна зародового краєвого фовду шкільного вальори именної вартости 214.781 зр. Той фонд позичковий установлено з початком року 1893 і він буде оставати під зарядом краєвої Ради шкільної.
Краєва Рада шкільна наміряє ужити в 1893 р. цїлого фонду позичкового на удїлюванє громадам сїльским безпроцентових позичок, маючих сплачувати ся в 10-річних ратах, а впливаючих в 1894 і слїдуючих роках рат позичкових ужити на дальше удїлюванє позичок.
При удїлюваню безпроцентових позичок наміряє краєва Рада шкільна увзгляднити:
1. Громади, в котрих наука шкільна успішно розвиває ся, однак истнуючі будинки суть так лихі, що поставленє нових будинків показує ся конечним.
2. Громади, в котрих з причини значної фреквенції дїтей заходить конечна потреба розширити будинок шкільний добудованєм нових кляс.
3. Громади, в котрих школи вже давнїйше зорґанізовано, але задля недостачі будинку шкільного они не могли доси війти в житє, наколи громада має вже якійсь власний фонд на будову школи.
Однакож у всїх випадках ставить краєва Рада шкільна за условія удїленя позички, що будова нової школи, взглядно переробленє або розширенє истнуючого будинку мусить бути викопане після пляну приміненого до вимогу школи і затвердженого окружною Радою шкільною.
Позаяк єсть річ пожадана, щоби громади зараз з весною 1893 р. розпочали будову, в наслїдок чого узискано би сего року значне число відповідних будинків шкільних, то кр. Рада шкільна завізвала окр. Ради шкільні, щоби повідомили о тім громади, то можуть вносити просьби о позички.
Кр. Рада шкільна пригадала заразом окр. Радам шкільним видане вже давнїйше припорученє, після котрого они мають удїляти відповідних плянів до ставленя нових, або переставлюваля старих будинків шкільних, при чім треби на то зважати, щоби ті будинки відповідали условіям потрібним конче для здоровля учеників, для світла і воздуха в школї і щоби громади не мусїли ставити величавих дорогих будинків, не відповідаючих економічним відносинам нашого краю.
Кр. Рада шкільна зазначила вкінци, що в многих случаях громади сїльскі в своїй непорадности і нездарности віддають часто будову несовістним предприємцям, котрі для осягненя як найбільшого зиску доставляють лихій матеріял, ставлять будинки из сирого матеріялу, виконують роботу недбало і хибно, в наслїдок чого по кількох роках гриб нищить будинки, а громади мусять знову поносити великі тягари, через що стають ся упорні і неприхильні для школи.
Тому лиху можна би в той спосіб зарадити, що Окружні Ради шкільні будуть удїляти громадам ради і помочи, чи будову школи треба віддати предприємцеви, чи вести єї у власнім зарядї через установлений комітет, до котрого належали би люде, даючи поруку під взглядом ретельности і щирого безинтеросовного занятя ся справою, а кр. Рада шкільна має надїю, що члени окр. Ради шкільної і инші упрошені личности, о щирій охотї для піднесеня просвіти і розвою шкільництва, будуть ревно підпирати громади і постарають ся о то, щоби не віддати их в руки визискувачів.
