Ювилейний комітет папскій тїснїйшій відбув 10н. ст. сїчня під проводом крил. о. Білецкого друге своє засїданє. По відчитаню і принятю протоколу з засїданя з дня 22 грудня приступлено до дальших нарад. Предсїдатель подав до відомости, що відозву до участи в торжестві ювилейнім, що-до поїздки до Риму і збираня Петрового гроша вислано вже по всїх деканатах трох епархій. Цїна їзди зі Львова на Лавочне до Пешту, з Пешту до Рєки (Фіюми), відтак з Рєки морем до Анкони і з Анкони зелїзницею до Риму буде виносити: а) Поїздом поспішним І клясою 40 зр., II клясою 34 зр., б) поїздом особовим І клясою 41.20, ІІ клясою 30.60, III клясою 19.60 зр. Там і назад в двоє більше. Відчитано відтак проєкт адреси до папи, зложений о. Дольницким. Позаяк в проєктї тім не було згадки про Русинів, а він в цїлости лиш виражав чувства преданности, то рішено на внесенє проф. Вахнянина вибрати комісію адресову, до котрої увійшли: д-р Бартошевскій, проф. Н. Вахнянин, о. Дольницкій, д-р Ом. Огоновскій, о. Тороньскій і д-р Шараневич. Рішено приняти проєкт проф. Шухевича що до артистичного виготовленя адреси і євангелія, яке передасть ся в дарі Святїйшому Отцю. Євангеліє і адресу проєктував проф. Шухевич оправити в спосіб виробів Шкрибляківских. На першій сторонї адреси буде уміщена вінєта (акварельна), представляюча народ, різнородно костюмований, в походї до рускої церковцї. Секретаріят комітету виготовить письма, котрими будуть запрошені до участи в концертї ювілейнім такі товариства: Львівскій Боян, Перемискій Боян, хор ґен. семинарії духовної у Львові і хор Бурси ставропиґійскої. Концерт відбуде ся 19 н. ст. лютого в сали "Дому Народного". Устроєнє єго як і написанє кантати до слів дир. Гр. Цеглиньского поручено проф. Вахнянинови.
Нові церкви порішили будувати з твердого матеріялу громади: Токи коло Підволочиск, Конюшки королївскі коло Комарна, Николаїв коло Львова. Виготовленє плянів доручено архитектови п. Нагірному. В бюрі п. Нагірного виготовляють ся також пляни на реконструкцію мурованої церкви в Угнові, збудованої фондами міщанина угнівского бл. п. Жуковского.
Почетне горожаньство надала рада громадска місточка Мільницї, в борщівскім повітї, Ив. Кивяровскому, адюнктови судовому, в признаню заслуг, положених коло добра громади.
В справі буковиньского москвофільского віча доносять, що вічевий комітет забороненого в маю 1892 р. віча в Чернівцях внїс до міністерства рекурс против розпорядженя краєвої власти. Міністерство рекурс увзгляднило і віче відбуде ся по Великодних святах 1893 р.
Морози. Від кількох днїв настала у нас велика студїнь, правдива зима. У Львові доходять морози по над 20°Ц., а на Поділю н. пр. в Тернопільщинї виносила в суботу температура 25°Ц. — Ще більші зимна панують в Россії. Скрізь по-над Волгою було послїдними днями морозу пересїчно 30°, в Уфі 40°, в Пермі 41°, а на Сибіри в Омску 47° Ц. — Про подібні морози доносять також з инших сторін Европи.
Обманник. До Пазьки Лем з Винник прийшов оногди якійсь незнакомий вояк і під покривкою, що єї син Сенько Лем має вийти з войска, зажадав від неї чобіт і одежи. Пазька Лем зібрала річи і чоботи вартости 23 зр. і пійшла з незнакомим до Львова, де тойже відобрав від неї коло комори клунок і більше не показав ся.
Огнї. В заведеню карнім для мужчин у Львові при улици Казимирівскій в робітні переплетничій повстав оногди в ночи огонь, котрий знищив нагромаджені в робітни матеріяли. Огонь угасили вязнї під проводом урядників заведеня.
Дрібні вісти. Д-р Лев Пининьскій, професор львівского університету зложив на руки декана видїлу правничого 1000 зр. на субвенцію для окінченого правника, котрий хотїв би удати ся за границю для дальших студій.
Школи середні в Австрії. Міністерство просвіти оголосило в своїм вістнику розпоряджень дані що-до шкіл середних в Австрії в 1892/3 роцї шкільнім. З того виказу показує ся, що ґімназій має теперь Австрія взагалї 178, а то в Долїшній Австрії 26, в Австрії Горішній 4, в Зальцбурзї 2, в Тироли 8 (6 нїмецких, 1 италійска і 1 утраквістична), в Форарльберзї 2, в Стирії 8 (7 нїмецких, 1 утраквістична), в Каринтії 3, в Країнї 4, (1 нїмецка, 3 утраквістичні), в Гориції 1, в Трієстї 2 (1 нїмецка, 1 италійска), в Истрії 2 (1 нїм. 1 италійска), в Дальматії 4 (1 италійска, 3 сербо-хорватскі), в Чехії 54 (22 нїмецкі і 32 ческі), на Мораві 21 (13 нїмецких, 8 ческих), на Шлеску 5 (4 нїмецкі, 1 ческа), в Галичині 29 (2 нїмецкі, 24 польскі, 1 руска і 2 утраквістичні), на Буковинї 3 (2 нїмецкі, 1 утраквістична). — Шкіл реальних єсть загалом 79, а то: в Долїшній Австрії 16, в Горішній 2, в Зальцбурзї 1, в Тироли 3 (2 нїмецкі, 1 италійска), в Форарльберзї 1, в Стирії 3, в Каринтії 1, в Країнї 1, в Гориції 1, в Трієстї 2 (1 нїмецка, 1 италійска), в Истрії 1, в Дальматії 2 (1 нїмецка, 1 утраквістична), в Чехії 21 (10 нїмецких, 11 ческих), на Мораві 15 (12 нїмецких, 3 ческі), на Шлеску 4, в Галичинї 4, на Буковинї 1. — Загалом єсть в Австрії 255 шкіл середних.
Европейскій мілітаризм доходить вже до кульмінаційної точки і недовго ждати, а наступить певно цїлковита руїна економічна Европи. Впрочім час той можна би з математичною точностію обчислити. Щоби пересвідчитись, що така господарка доведе дїйстно до банкротства досить замітити, що на пр. в 1891 р. позичили европейскі держави лише на мілітарні цїли 14 міліярдів, а их войскові бужети виносили в тім роцї 5¼ міліярда франків. Часть европейских держав вже збанкротовала, другу часть жде се в найблизшій будучности. Наводимо числа, котрі найлїпше покажуть, які тягарі мусять народи поносити з причини нинїшної ситуації політичної. І так кошти на армію і маринарку виносять в 1892/93 роцї: в Анґлії 36.9%, в Россії 28.7%, у Франції 27.1, в Италії 22.4%, в Нїмеччинї 17.8% а в Австро-Угорщинї 17.6% цїлого буджету державного. Видатки на проценти і амортизацію державних довгів (затягнених майже виключно на цїли войскові) виносять в сїм роцї: в Италії 43.8%, в Австро-Угорщинї 29.3%, у Франції 28.4%, в Анґлії 27.9%, в Россіи 25.7% а в Нїмеччинї 22.9% цїлого буджету. Єсли додати обі ті позиції покаже ся, що деякі держави видають на мілітарні цїли далеко більше грошей (на пр. Италія аж 67%) як на всї инші свої потреби.)
