З Жидачівщини пишуть нам: Дня 23. вересня с. р. відбуло ся в селї Розвадові створенє читальнї Тов. "Просвіти". Тогож дня вписало ся поверх 200 членів, з поміж котрих вибрано отсей видїл: М. Рихвицький, місц. упр. школи, голова; Михайло Косач, нац. гром., заступник голови; Роман Корда, секретар; Лесик Іван, касієр; Федорик Катерина, біблїотекарка, Лукомська Марія, видїлова; до того вибрано трьох заступників: Костїв Гринько, Кузїв Іван і Парашка Ґрища. Чит. "Просвіти" була заснована ще в р. 1906, та не могла утримати ся при житю задля заїлих москвофільських аґітацій, які довели до того, що її перемінено на чит. т. Качковського. Так було аж до війни. З початком війни старав ся упр. школи М. Рихвицький та деякі свідомійші одиницї, як Лесик Іван, Корда Роман і ин. відновити читальню "Просвіти", однак тяжко було з'орґанїзувати населенє, на котрім відбили ся слїди москвофільських аґітацій. Так було до того часу, як в селї приміщено "Вишкіл новобранцїв У. С. С." Під впливом У. С. С. національна свідомість населеня чимраз більше зростала. Якраз тепер настав час, коли можна було певнїйше думати про з'орґанїзованє селян та заложенє читальнї Тов. "Просвіти". Тою справою заняв ся У. С. С. Васильків Іван, котрий довів дїло до житя. За його старанєм заложено чит. Тов. "Просвіти", а 27. вересня с. р. відбуло ся свято посвяченя прапора Тов. "Просвіта". Свято мало великий вплив на поширенє свідомости між населенєм, а головно між молодїжю місцевою і дооколичних сїл, яка численно прибула. При чит. "Просвіти" заложено хор. З кождим днем видно щораз більший інтерес населеня до просвіти, з чого можна надїяти cя, що чит. Тов. "Просвіта" буде як найскорше розвивати ся. Досколичні села нехай візьмуть за примір для себе національне відродженє Розвадова, котрий був досї гнїздом москвофільства, та нехай вступають в його слїди. Найвисший час, щоб не датись баламутити ся москвофілам.
20.10.1917