Письмо п. Евгенія Левицкого, голови "Сїчи".

З Відня.
Вп. Редакціє!
На допись з Відня в 121 ч. "Дѣла" п. заг. "Ювілейний комітет товариства "Сїч" уважаю за відповідне подати коротке спростованє.
Коли "Січовики"-народовцї не пристали на видїл мішанки з народовцїв і радикалів, та [радикали], щоби дати народовцям рекомпензату за вибір радикального видїлу, поставили яко кандидатів на голову і заступника голови комітету ювілейного — народовцїв тов. Целевича і Павлюка. Але, замість пристати на нашу пропозицію, всї народовцї виступили з комітету. Очевидно, тогдї комітет не мав рації истнованя, бо: 1) він утратив той характер, якій єму дали загальні збори, вибираючи до него радикалів і народовцїв, 2) в комітетї остались майже тоті самі люде, що в видїлї, тож найкрасше було комітет розвязати і все переняти на видїл. Ми так і зробили.
Що до грошей, зложених народовцями на ювілей, то скажемо, що єго клопоти неоправдані, а єго здогади треба звести на буйну фантазію. Гроші, зложені — кромі 4 зр. — самими бувшими "Сїчовиками" [не длятого, що они народовцї, або радикали, але просто длятого, що они були членами "Сїчи", котра обходить ювілей], можуть бути ужиті тілько на ювілей, а жертводавцї мають в кождій хвили право жадати их звороту, наколи-б их ужито на иншу цїль. Из закиду, наче-б то ми мали на думцї гроші ювілейні ужити на запомоги для бідних радикалів, честь наша не дозволяє оправдуватись.
Евгеній Левицкій.

Примітка Редакції. Автор дописи в 121 ч. "Дѣла" подав так само, як п. Е. Левицкій, що радикали [по приватній нарадї] настановили були вибрати на голову і заступника голови народовцїв [аби прибували жертви від патріотів-народовцїв], тілько народовцї узнали се маневром і, як написано в дописи, "не хотїли робити для радикалів", тож і цїлком усунули ся з комітету. Чи видїл радикальний мав право розвязувати комітет, постановлений загальними зборами, в то не входимо, але що-до грошей, то п. Е. Левицкій милить ся, коли каже, що народовцї слали свої жертви на ювілейний обхід без огляду на те, чи в "Сїчи" будуть верховодити радикали, бо-ж ті могли би за гpoші народовцїв виправити ще й демонстрацію против народовцїв. [Кажемо се в теорії.] Наконець мусимо сконстатувати, що дотично ужитя суми зложеної на ювілей, — автор дописи занотував тілько поголоску і виразно се зазначив словами: "ходить версія".