◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відкликанє Сазонова з Льондону?
ПЕТРОГРАД (П. А.) Російський амбасадор в Льондонї Сазонов одержав дозвіл на уступленє з уряду.
Американські воєнні кораблї у побережа Франції.
ПАРИЖ. (Ткб.) Аґенція Аваса доносить, що два американські воєнні кораблї стоять у побережа Франції.
Нїмецькі лїтаки над Могилевом.
ПЕТРОГРАД (ПА.) Нїмецькі самолети кинули 3 бомби на Могилів. Згинули 4 мешканцї міста.
Битва на заходї.
БЕРЛЇН (Вольф). 7. с. м. вечером. В луку Wytschsete неприятель вдер ся в область наших передних становищ. Боротьба, що перехиляєть cя то в сю то в ту сторону, ведеть ся далї.
Дорожнеча в Норвеґії.
КРІСТІЯНЇЯ. (Норв. Т. Б.) В цїлій Норвеґії відбули ся демонстрації проти дорожнечі. Відбули ся в порядку. В столици демонструвало 40.000 осіб.
Виміна нїмецьких і російських інтернованих.
ПЕТРОГРАД (Ткб.) Виконуючуй видїл ради робітників і жовнїрів оголосив, що комісія для заграничних справ петроградської робітничо-жовнїрської ради рішила поробити кроки в цїли виміни інтернованнє в Нїмеччинї poсійських полїтичних еміґрантів за нїмецьких цивільних полонених, що перебувають в Росії.
Проти аґентів давного правительства.
ПЕТРОГРАД (Райт.) Соціялїстичний мінїстер війни запропонував утворенє в цїлій Poсії окружних і провінціональних трибуналів, в яких склад має війти по трьох членів місцевого видїлу робітників і жовнїрів і по трьох членів вибраних иншими корпораціями. Сї трибунали мають вести процеси проти аґентів давного правительства. Кабінет ще не рішив се що-до сеї пропозиції.
Авдієнції у Цїсаря.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Цїсар вислухав нинї звичайних звідомлень і приняв на окремих авдієнціях амбасадора кн. Шенбурґа, шефа мінїстерства рільництва ЗаЙдлєра і амбасадора кн. Гогенльоґе.
Охоронний вал чи поміст?
"Nowa Reforma" містить виводи про будучу ролю независимої польської держави, подиктовану положенєм Польщі між осередними державами і Росією. Між иншим читаємо там:
"В полїтичній публїцистицї повтаряв ся арґумент, що відбудована польська держава стане для осередних держав зокрема, а для середної Европи взагалї, охоронним валом перед експан. російського народу.
"Доки істнував царат і доки наслїдком того треба було числити ся із змаганєм його до нових добичий територіяльних, той арґумент без сумнїву мав свою основу. Однак нинї царат упав а історія Росії, які небудь вона прибрала би форми, увійшла в період внутрішної будови, яка дотеперішну її імперіялїстичну експанзію виключає на час дуже довгий. Війни за експанзію зі сторони якої небудь Росії, яка вийде з теперішної революції, не можна сподївати ся. Та Росія буде мала доволї працї в дома, щоби могла думати про поширюванє своїх границь.
"З тим російським переворотом йде також в часї зміна о розуміню тої ролї, яку має відограти відбудована польська держава положена між Росією і середною Европою. Значінє тої держави, як охоронного валу, зменшується відповідно в хосен иншого, без порівняня більшого, культурно і ґеоґрафічно узасадненого значіня — помосту між Росією і Европою. Бо коли Росія втратила свій експанзивний характер, коли все промовляє за тим, що на довгі часи, може цїлї столїтя його не відзискає, що найменше в західнім напрямі, то значінє Польщі, як охоронного валу перед тою саме Росією меншає. О стільки за те більшає значінє Польщі як поронного валу перед тою саме Росією меншає. О стільки за те більшає значінє Польщі як помосту, як звена, що лучить в житєвий звязок два світи: російський із західно-европейським, як посереднички між тими двома світами. Така роля відповідає богато більше нашій національній психіцї і нашим реальним інтересам.
"Історія, ґеоґрафія і державна рація нової Польщі накидає їй таку ролю посереднички, від якої оба сумежні світи не тільки не потребують нїчого бояти ся, але противно мусять забігати про її поміч, як природного помосту, через який одиноко вони можуть зі собою мирно зносити ся для обосторонного пожитку.
"Тому відбудованє польської держави, здібної направду до житя і розвитку, передовсїм дїйсно независимої, себ-то необтяженої вже з самого початку обовязком приналежности до тої чи иншої системи державно-цивілїзаційного житя є дїйсно перворядним чинником тривкої пацифікації Европи, є умовою тривкої згоди середної Европи із сходом і отвореня зовсїм нових розвоєвих перспектив."