Завтра в недїлю відчиту в комнатах "Бесїди" не буде, бо многі родини, як зачуваємо вибирають ся на прогульку до Зимноводи-Рудна. За те мило нам подїлити ся з читательками "Дѣла" і в загалї з нашими панями вісткою, що Вп. пп. Ю. Стефанович, д-р Хомин, д-р Олеськів приготовлюють на найблизші недїлї і свята цїкаві відчити, як: "Лєктура и образованє", "З гіґієни", "З ботаніки", "З огородництва зїльникового" и и. — В. Н.
Видїл львівскої "Русскои Ради" вислав до ради державної и до презідії міністерства петицію, щоби політичні власти в Галичинї не накидували силою "Народну Часопись".
Пригода на зелїзници. Вчера в ночи по 2-ій годинї, на двірци в Станиславові, машина поїзду товарового, виїзджаючого, зїхала ся з другою осібною машиною, при чім кондуктор товарового поїзду, Франц Гефлінґер, утратив житє. Проча служба потерпіла лекші скалїченя. Обі машини і три ваґони ушкоджені.
Оногдашного затьміня місяця не можна було добре видїти з причини хмар, що закривали цїлий небосклін в день і аж до пізної ночи. Лише збільшаючася темнота між 11 а 12-ою годиною в ночи вказувала на затьмінє. Кілька мінут по півночи показав ся місяць на хвилю з поза хмар и тогдї можна було видїти малий рубець місяця з долини, проча часть виглядала як замащений кружок з долини блїдо фіолєтовий а в горі червоняво-мідяний. В тій хвили місяць найбільше затьмений, бо до 0.96 частей проміру. Потім сховав ся місяць знов за хмари.
Громада міста Коломиї висилає до цїсаря депутацію з просьбою о перенятє низшої ґімназії в Коломиї на кошти державні. В склад тої депутації входять: о. Кобиляньскій, бурмістр міста Аслан і д-р Трахтенберґ.
Обікража церкви. В Спасові украдено з скарбони церковної 59 зр. Злочинцїв не удало ся доси вислїдити.
Нововибрана рада громадска міста Тернополя доси не уконституовала ся а то з причини, що многі члени тої ради умисне не приходять на засїданя, щоби не було приписаного комплєту.
В Тарнові відбувала ся дня 10 н. ст. мая розправа карна против д-ра Бялковского, звістного з афери на бали дня 1 н. ст. лютого, коли то єго порубали офіцири шаблями. Офіцири ті переслухувані своїми властями зізнали, що д-р Бялковскій, кричачи на всїх офіцирів "аси австрійскі" обидив в той спосіб цїлий корпус офіцирскій армії автрійскої і викликав тим звістну аферу. На жаданє команди корпусу офіцирского, внесла тарнівска прокураторія державна жалобу против д-ра Бялковского о обиду офіцирского корпусу. При розправі зізнали свідки, що д-р Бялковскій крикнув на офіцирів: "австрійскй пси" аж тогдї, коли єго вже два рази ранено в голову, та що слова ті відносили ся не до цїлого корпусу офіцирского, лиш до напастників. В наслїдок такого зізнаня свідків суд увільнив д-ра Бялковского від обжалованя.
Про огонь в черляньскій фабрицї паперу доносять з відтам до львівских ґазет отсі близші вісти: В четвер по годинї 2-ій з полудня повстав огонь на поверсї будинку, де папір лініюють з незвістної доси причини. Мимо огнетревалої стелї розширив ся огонь з незвичайною силою і обіймив в одній хвили салю де працювало 100 робітниць; удало ся однако при помочи драбин всї уратувати. Властитель фабрики, д-р Колішер, обідав власне під той час в своїй палатцї, віддаленій від фабрики о 5 мінут ходу. Коли єму дали знати про огонь, прибіг зараз на місце і зарядив щоби обі великі машини парові, кожда о силї 300 коней, помпували воду щоби залляти фабрику водою. Однако лиш кілька мінут можна було помпувати, бо огонь дістав ся до салї де були машини і люде мусїли спасатись перед смертію. Огонь розширив ся у всїх напрямах так, що цїла велика фабрика, представляюча мале місточко, стояла в полуміни. До Городка можна було телєґрафувати о поміч аж в півтора години по вибусї огня, бо апарат телєґрафічний в Городку був замкнений. Коли сторожа огнева з Городка під проводом нотаря Генца прибула на місце пожару, стояло крім фабрики ще 11 загород селяньских в огни. Сторожа з незвичайною енерґією кинули ся ратувати насамперед загороди селянскі а зльокалізувавши тут огонь поспішила на ратунок фабрицї. Ратували ще крім городецкої сторожі вояки 89-полку піхоти з Городка, доокрестні селяне, власна сторожа огнева фабрична а вкінци і сторожа огнева львівска, котра прибула на місце вже по зльокалізованю огня. З цїлої фабрики уратовано: кітлярню, часть фабрики, де містять ся машини до гладженя паперу, склад друків зелїзниць державних, палатка Колішерів, дім, де містять ся бюра мешканя урядників та склад олїїв і инших матеріялів. Шкода виносить пів міліона зр. і була убезпечена в краківскім товаристві. Знищенє черляньскої фабрики дасть ся однако найбільше відчути робітникам і доохрестним селянам. Фабрика ся давала заробок 400 робітникам з доохрестних сїл а крім того жило близько 600 родин селяньских з фірманок і пристави для фабрики. Черляньска папірня вивозила свій виріб в 3/5 частях до Франції, Анґлії, Индії, Япану а головно на балканьскій півострів. Величезні скількости книг купецких експортовано до Болгарії. Здає ся що д-р Колішер приступить зараз до відбудованя фабрики.
Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені виїхав вчера поїздом курієрским на кілька днїв до Відня. — Вчера відбуло ся на львівскім університетї торжественне именованє д-ра Малецкого почетним доктором прав. — Вчера у Львові наміряла 20-лїтна зарібниця Юстина Коза утопити в ставі свою дитину. Спостерегли се люде і відобравши дитину, відставили матїр до поліції.
