◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дипльом на почетного члена товариства "Просвіта" вручили в четвер дня 7 н. ст. цвітня д-р Омелян Огоновскій і посол Олександр Барвіньскій послови Юліянови Романчукови. Вп. посол хоч ще нездужаючій втїшив ся вельми сим признанєм найбільшої чести, яким загальні збори можуть відзначити члена товариства і з обома делєґатами розмовляв довше про справи просвітні та народні.
Покутскій музей в Коломиї. Ґр. Едмунд Старженьскій жертвував усї свої збірки старинностей, историчних документів і велику та цїнну бібліотеку на заложенє "Покутского музея" в Коломиї. Сими днями прислав щедрий жертводатель до коломийскої ради повітової і до ради міскої письмо, в котрім заявляє, що всї свої збірки в дни 3-го мая, яко в стопершу річницю польскої конституції 3-го мая віддасть до публичного ужитку в той спосіб, що два дві в тиждни, в годинах пополудневих збірки ті будуть отворені безплатно до огляданя, читаня дїл, виписуваня нотаток, відрисовуваня оказів і т. и. Фонди на удержанє тих памяток давати буде сам жертвователь, котрий тим способом хоче збудити охоту і замилуванє до збираня річей наукових і памяток і таким чином причинити ся до утвореня самостійного музея в Коломиї.
Огнї. Дня 7 н. ст. цвітня згоріли в Менцинцї, ясельского повіта, чотири загороди селяньскі. При ратунку відзначив ся місцевий війт і 12-лїтний школяр Станіслав Божек. Коли цїла родина стратила голову і не знала, що дїяти, кинув ся хлопець в огонь і вивів з горючої хати одиноку коровицю. Відтак скочив він ще раз до хати по свій скарб: "книжки шкільні і таблички", але знайшов их цїлковито знищені. Причиною огню було полишенє дїтей без догляду. — Дня 8 н. ст. цвітня повстав огонь в Бурштинї в домі Лейби Гамера і при сильнім вітрі знищив цїлу північну часть ринку, замешкалу самими жидами. Між иншими згоріло касино. Шкода має бути дуже велика. — Дня 28 н. ст. мартя погоріло цїле обійстє господаря Василя Вікновского в Княжівскім коло Рожнятова. Неубезпечена шкода виносить 300 зр.
Рада міста Львова надає десять місць безплатної науки в львівскій войсковій пливальни дїтям львівских горожан. Стараючі ся о ті місця мають внести до кінця цвітня до маґістрату львівского поданя заосмотрені свідоцтвами: убожества, уродженя і хресту, шкільним за послїдний піврік і посвідченєм львівского уряду конскрипційного що-до приналежности.
Наданє приданого. Намістництво надало придане з фундації д-ра Ивана Фріда имени архикняжної Ґізелі, в квотї 90 зр. Пелагії Яцковичівній, убогій сиротї по селянинї в Рясній рускій, повіта львівского.
Краєва рада шкільна зачислила книжку п. з. "Руска читанка для висших шкіл середних ч І. уложив Александер Барвіньскій. У Львові. Накладом Фонду краєвого", до книжок дозволених до шкільного ужитку в школах середних.
Дирекція почт і телєґрафів оповіщує, що почавши від 1 н. ст. мая с. р. буде ходити між Коломиєю а Залїщиками замість одноразової почти особової денно дворазова їзда післанча, устроєна до перевоженя подорожних. Належність подорожна буде виносити при тих їздах за два місця в возї по 2 кр. від особи і кільометра, а за місце на кізлї 3 кр. від особи і кільометра. Рівночасно подає тая-ж дирекція до відомости, що після розпорядженя міністерства торговлї з дня 14 марта 1892 до ч. 11.243 можуть бути впроваджувані до Франції без долученя свідоцтв стверджаючих походженє, посилки почтові містячі в собі: маcлo, соломяні капелюхи, емалію, поливу лляну, всїлякого рода овочі десерові, забиту і живу дичину і дріб, оливу, летні олїї і есенції, шовк (в коконах, сирий, прядений і в клочу) свіже і солене мясо а також вино.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Крехів в повіті жидачівскім 100 зр. на будову школи. — Директор почт п. Сеферович виїхав оногди зі Львова до Відня.