У Львові дня 22 н. ст. марця 1892.
Внесенє посла д-ра Дамяна Савчака о основанє нової рускої ґімназії вжe полагоджене в соймовій комісії шкільній. О ходї чотирогодинної наради в комісії над тим внесенєм наші читателї довідають ся де-що близше з рубрики "Справи соймові", — а тут піднесемо тілько головні моменти.
За користним для Русинів полагодженєм внесеня о основанє ґімназії рускої були всї члени комісії, кромі двох: Райского [посла сельских громад повіта рудчаньского] і Балясица, ректора львівского університету. Райскій належить до так званої демократичної партії польскої в соймі, до лївицї, а д-р Балясиц засїдає в соймі не яко посол, але з титулу ректорства.
Оба ті панове були за тим, щоби над внесенєм д-ра Савчака перейти до порядку дневного. Оба они знані з свого шовінізму польского і з нетерпимости до русчини, оба они завзяті противники розвитку і поступу руского народу, — хотяй один з них заступав повіт рускій, а другій університет — утраквістичний. Ще Райскій може шляхтич польскій, але Балясиц [Balasits] з роду чи Мадяр, чи що, — то мусить застановляти: чому він такій запеклий противник розвитку руского народу, — того народу, з котрого землії хлїб смачно заїдає?
Та й на голос п. Райского нема що звертати уваги, — от собі шляхтичі, а до того ще й демократ польскій! — але голос п. Балясица мусить застановити кождого: він же називаєсь чоловік науки, він же представитель університету, в котрім молодїж слухає викладів з катедр польских і руских! І представитель такого університету — в спілцї з одним лише недорікою шляхтичем псевдо-демократом — виступає против того, щоб оснувати для тисячів рускої молодежи другу ґімназію, — виступає навіть мимо того, що і опінія цїлого краю і правительство узнає потребу тої школи! Що думати о такім представителю львівского університету? Чи він розуміє значінє і вагу просвіти та образованя молодежи в рідній мові? Чи именно єму, представителеви університету, випадає маніфестувати неприхильність до руского народу, і то в такій яркій спосіб, бо в такім випадку, де навіть опінія публична серед самої суспільности польскої проявляєсь инакше! Чи се може причинитись до гармонії межи Русинами а Поляками в університетї, межи пpoфесорами і молодіжію? Ми мали нагоду чути суд не то Русинів, але й Поляків про неґаційне становище ректора п. Балясица в сїй справі, а не подибали ми нї одного Пoляка, котрий би не висказав нам свого coжалїня над поступком ректора львівского університету.
Правду сказавши, сей поступок ректора Балясица може і повинен застановляти Поляків більше, нїж Русинів. Русини мають уже свій вироблений суд о львівскім університетї на основі многих фактів, о котрих ми вже нераз говорили і будемо говорити. Поступок ректора Балясицa нехай зацїкавить і правительство, — нехай oнo постарає ся близше приглянутись відносинам в львівскім університетї, а побачать, по чиїй сторонї правда: чи по сторонї Русинів, чи по сторонї Балясиців...
Другій для Русинів замітний момент в справі внесеня п. Савчака єсть той, що віцепрезидент ради шкільної д-р Бобжиньскій в имени правительства і більшість членів комісії шкільної заявились за самостійною ґімназією рускою, а не за паралєльками, як в Перемишли. [Впрочім і запитана видїлом краєвим о опінію коломийска рада повітова заявилась одноголосно за ґімназією самостійною.] Тому рішеню комісію ми дуже раді. Річ певна, що коли-б комісія шкільна була ухвалила основанє паралєльок, Русини були би в соймі голосували contra.
Паралєльки рускі при польскій школї — то "не-знати-що" з різних поглядів, а головно з погляду педаґоґічного. Доказом непрактичности паралєльок можуть послужити паралєльки при польскій ґімназії в Перемишли. Правда, дякувати спосібности і незвичайно ревним трудам управителя та й учителїв в тих паралєльках — они держать ся на зовсїм відповідній висотї, — але хто спосібний розважити глубше відносини паралєльок до ґімназії з инакшим язиком викладовим, паралєльок під подвійною управою, — той доперва може оцїнити, на кілько то недогідностей, на кілько безпотрібних перепон до свого розвитку мусять бути засуджені паралєльки! До того краєва рада шкільна не скора, видко, відлучити рускі паралєльки від польскої ґімназії. У Львові з молоденьких паралєльок польских уже сотворила самостійну т. зв. пяту ґімназію і заименувала директора, а рускі паралєльки в Перемишли щастя того не мають... Мимоходом сказавши, годилось би нашим послам о се відлученє зі всїма випливаючими з того консеквенціями — рішучо упімнутись...
