Сталін дав речинець до кінця лютого — і програв війну
РІВНЕ, 18 березня. — Кидаючи в бій усі резерви, пробував Сталін у минулих зимових місяцях розгромити німецький фронт. Але ні вислання сибірських полків, ні безглузді гекатомби жертв, якими він пробував змінити хід війни, не принесли Москві сподіваного успіху. Сталін визначив речинець для своєї офензиви до кінця лютого. Коли ж вона не дала висліду, оцінюють по совєтському боці положення дуже песимістично. Це ясно також зі зізнань полонених старшин і перебіжчиків зі совєтської армії. Отже, наприклад, большевицький сотник Тамерлян, який належав до штабу начальника першої ударної армії, генерала підпоручника Кузнецова, і який попав у полон, заявив дослівно: "Ми мали досягти призначену нам ціль до 23 лютого. Таке доручення передав нашому комендантові Сталін особисто і недиво, що наш начальник не спинявся перед ніякими жертвами та всі відділи, що відступали, кидав знову в бій. Для контролі генерала Кузнецова висилав Сталін кілька разів до штабу свого довіреного Калініна". Тамерлян заявив далі, що на погляд свого довіреного генерала призначену ціль несила було добути, бо німецьке летунство постійно нищило постачання. Генерал зажадав, що правда, від комісара оборони в Москві нищівних літаків, які мали були обмежити діяльність німецького летунства, але йому вислали всього 3 літаки. Генерал Галіцкій заступник начального команданта, приготовив собі був з огляду на цю непевну ситуацію вже навіть відповідний самохід, щоб на випадок потреби можна було втекти. Сам Галіцкій дивився на совєтські операції дуже песимістично і нераз підкреслював, що — якщо в найближчих днях Совєти не діб'ються успіхів, то в половині березня сніги почнуть таяти і добитись успіхів буде вже неможливо. Картину, змальовану Тамерляном, доповнюють своїми зізнаннями совєтські перебіжчики на фінському фронті. Вони розказують, що комісарі карають вояків дуже строго за кожний необережний вислів та що настрої в совєтській армії дуже погані. Ніхто не хоче боротись, кожний червоноармієць вважає, що совіти вже цю війну програли. Пайки хліба є дуже скромні. Бензини щораз менше. На одному відтинку залишила совєтська частина, як кажуть перебіжчики, половину всіх авт, бо не мала бензини.
Американські плани і теорії наступу
ТОКІО, 18 березня. — Японські щоденники видвигають різні американські й англійські публікації, повні чванькуватости, хоч поразка ЗДА і Англії в Азії наглядна. "Дейлі Телеграф" пише, що перемога Японії не дала японцям панування на Тихому океані. Щоденники ЗДА видвигнули проект, щоб заатакувати Японію з трьох сторін — від півночі через Алевти, з середини — з Гаваїв, вкінці в полудня через Австралію. "Токіо Нічі-Нічі" відповідає: У теорії ці проєкти можливі, а в дійсності кораблі ЗДА не зможуть приплинути на японські території. Зрештою японська фльота бажала б цього, бо одним махом знищила б фльоту ЗДА. "Чугай Шого Шімпо" пригадує, що мін. Кнокс грозив, наче знищить Японію до 3 місяців. Та за три місяці Японія довела до капітуляції Гол. Індію, взяла в полон 210.000 полонених, вкінці знищила 3000 літаків і 130 воєнних кораблів.
БЕРН (Швейцарія), 18 березня. — Першим розпорядком марш. Чанкайшека під пресією амер. дорадника ген. Стільвеля є висилка відділів чунгкінгської армії на терен Бірми. Китайці мають, здається, збройну з ЗДА з минулого року.
ТОКІО, 18 березня. — Офіційні японські чинники стверджують, що японські підводні човни затопили коло східних берегів на Тихому океані 20 аліянтських кораблів, разом 160.000 рбт. Часопис "Йоміурі" звертає увагу, що при співдіянні з німецькими підводними човнами величезні втрати торг. кораблів викликали в ЗДА сильне пригноблення. Затоплені кораблі перевозили сирівці, призначені для півн.-амер. воєнного промислу.
ТОКІО, 18 березня. — Цісар прийняв у прияві прем'єра Тойо прем'єра Манджуко Чан-Чінг-Гума, який доручив йому відручне письмо цісаря Манджукуо з подякою за співпрацю за останніх 10 років.
Британські бомби на Туреччину
АНКАРА, 18 березня. — Вночі на 15 березня — повідомляє турецька урядова інформаційна агенція "Анатолія" — літаки "неустійненої національности" заатакували бомбами і вогнем скорострілів місто Міляс в південно-східній Анатолії. На місто скинено 17 розривних бомб, при чому кілька осіб було вбитих і ранених, багато осіб зазнало пошкоджень. Правда, поведене турецькою владою слідство ще незакінчене, одначе вже відомий факт, що того трусливого нападу довершили літаки одного британського з'єднання бомбардувальників, які саме тієї самої ночі намагалися заатакувати італійські острови Додеканезу. Спираючися на сензаційній формі, в якій турецька преса подала згадане повідомлення, бомбовий напад викликав в турецькій прилюдній думці якнайбільше враження.
Заініціовану португальським легіоном освідомну акцію відкрив радіопромовою мін. Коста Лейто. Він сказав, що завдання легіону, основаного 1936 р., не є скінчене; він має поборювати комунізм.
Віцекороль Індії льорд Ленлентов скликав індійських магараджів та прохав їх про допомогу у війні.
Новий японський амбасадор в СССР Наотаке Сатоль прибув у товаристві 9 членів амбасади до Гонконг.
