Замкнення українського театру у Львові! — Переїзд Директорії і міністерств до Проскурова. — Швайцарська місія Червоного Хреста у Станиславові. — Приїзд італійської місії до Станиславова. — Відкриття "Ґуберніяльної Ради" в Мукачеві. — Поїздка Головного Отамана до Галичини. — Війна за визволення Західньої України. Офіціяльне ввідомлення з Галицького фронту з дня 14. марта 1919.

Отжеж каже п. президент, що є "nаm", себто польському соймови, відома також Україна "власної", себто польської годівлі. Читаючи це, я стрепенувся. Читаю ще раз, чи не помиляюсь, та ні, таки воно дійсно так напечатано: "własnego chowu"!

Треба, конче треба викинути Полякам з своїх голов усякий історичний чад, треба хлопським розумом розглянути трудну річ і стати добрими сусідами Українців, бо cyсідами мусимо бути. Так судила доля.

Вчора давали в міських склепах по два кіля бараболь. А що я давно не бачив того божого й маґістратського дару — станув і собі в хвостику та терпеливо ждав на свою чергу.

При Команді Бриґади Січових Стрільців почала виходити з днем 8. марта ц. р. нова часопись для війська п. з. У.С.С. (Укр. Січов. Стрілець).

Наказ бриґаді Українських Січових Стрільців. — Представник Антанти в Дрогобичи і Бориславі. — Краєвий делєґатський зїзд Української Радикальної Партії. — Війна за визволення Західньої України. Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 13. марта 1919. — Жертви на воєнні вдови і сироти. 

Чи треба аж звертати увагу українського громадянства на вагу відповіди на поставлені питання, на вагу того, як згадуватимуть про нас грядучі покоління, який присуд видасть про нас колись історія?

Безвихідне положеннє Поляків у Львові. — Надзвичайна дипльоматична місія до Росії. — Точки майбутнього перемиря з Німеччиною. — Антанта а большевизм. — Закиди Франції. — Наради Мирової конференції.