Джеджалик [Іван Франко]

Оповѣданье.   И що вы, куме, говорите о приязни. Приятели̂, приятели̂!   А я вамъ незнатищо ставлю и кажу, що нема на свѣтѣ правдивои приязни, ани̂ правдивыхъ приятелѣвъ! Звѣтъ мя, якимъ хочете, — говорѣтъ, що вамъ злюбится, — я все буду свое!   Бо и щожь то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щобы : вамъ або тамъ въ нуждѣ помôгъ, або що тамъ поратовавъ ? Отъ говорится, абы ся говорило, тай годѣ ! А сли хочете, — то я вамъ ось сейчасъ и доказъ розкажу, абысте знали, якъ  то мало нынѣ можь спуститися на приятеля!  
09.09.88 | |
Оповіданє.   І що ви, куме, говорите о приязни. Приятелі, приятелі!   А я вам незнатищо ставлю і кажу, що нема на світї правдивої приязни, ані правдивих приятелїв! Звіт мя, яким хочете, — говоріт, що вам злюбится, —  я все буду своє!   Бо і щож то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щоби : вам або там в нуждї поміг, або що там поратовав ? От говорится, аби ся говорило, тай годї ! А сли хочете, — то я вам ось сейчас і доказ розкажу, абисте знали, як то мало нинї мож спуститися на приятеля!  
09.09.88 | |
Пречудный лѣтній поранокъ. Въ холоднôмъ, легенькôмъ вѣтрѣ ледви ледви лелѣеся широкій ланъ жита. Жито, мовь золото. Колосье, наче праники, — ажь похилилося пôдъ вагою зерна та перловыхъ крапель росы, що позвисала зъ кождои стеблинки. Стебла стоятъ высоки̂ та рôвни̂, — жовти̂ и гладки̂ межи зеленымъ листьемъ повôйки, лептици̂, осету та другого буряну, що стелится сподомъ. Денеде виднѣесь зъ середъ того золотого, шумячого и пахучого моря синье, чаруюче око блавату або цвѣтка куколю, або дѣвиче, паленѣюче лице полёвого маку.  
11.04.88 | |
Пречудний лїтній поранок. В холоднім, легенькім вітрі ледви ледви лелїєся широкій лан жита. Жито, мов золото. Колосє, наче праники, — аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисала з кождої стеблинки. Стебла стоят високі та рівні, — жовті і гладкі межи зеленим листєм повійки, лептиці, осету та другого буряну, що стелится сподом. Денеде виднїєсь з серед того золотого, шумячого і пахучого моря синє, чаруюче око блавату або цвітка куколю, або дївиче, паленїюче лице польового маку.  
11.04.88 | |