Була година 6.45, коли я всів до автобуса на шляху Рогатин—Станиславів. Автобус переповнений. Ціла копиця рогатинських і бурштинських жидів їде до Станиславова. З одного кута доходить до мене теж звук і українських слів. З трудом находиться для мене місце й  по кількох хвилинах виїзджаємо з Бурштина.