1888 ситуація

Відень 3. лютого. Sonn- і Montags Ztg. довідує ся, що в разї непринятя реформи виборчої рада державна буде розвязана. Царгород 3. лютого. На послїдній конференції амбасадорів мав анґлійскій посол закинути россійскому дволичне поведенє, що мов би то радить ся з товаришами а тимчасом робить своє; по таких словах анґлійскій посол вийшов.
03.02.96 | | в 1893-у
Відень 1 лютого. З Риму доносять, що поголоска о наміреній абдикації кн. Фердинанда не має підстави. Краків 1 лютого. Вчера перевела поліція ревізію у трех академиків; не найдено нїчого підозрілого. Брукселя 1 лютого. Corresp. Russe доносить, що цар на певно згодить ся бути хрестним вітцем кн. Бориса. Царгород 1 лютого. Консулї, що прибули до Зейтуну, застали населенє в дуже сумнім станї. Панує голод, а тиф голодовий забирає по 140 жертв на тиждень. Консулї зараз розпочали переговори з повстанцями.
01.02.96 | | в 1893-у
Берно (моравске) 31. сїчня. Вчера відбула ся нарада молодо-ческих і староческих послів в цїли полученя обох сторонництв. Нарада поки-що не довела до бажаної цїли. Петербург 31 сїчня. Journal de St. Pеtersbourg рішучо заперечує вістям про союз турецко-россійскій і плян подїлу Туреччини.
31.01.96 | | в 1893-у
Відень 30 сїчня. При вчерашних виборах доповняючих до ради державної в Стирії вийшов антісеміт проф. Ерб. Петербург 30 сїчня. Урядово заперечують вістям про намір подїлу Турції як і про союз турецко-россійскій. Лондон 30 липня. З Риму доносять, що вість про союз турецко-россійскій потверджує ся з найпевнїйшого жерела.
30.01.96 | | в 1893-у
Прага 29 сїчня. Заповіджене на нинї засїданє комісії для національних курій відкликано. Берно (моравске) 29 сїчня. Вчера знесено заказ ґен. Суковатого, заборонюючій війcкoвим ходити до ческого беседного дому. Паренцо 29 сїчня. На вчерашнім засїданю истрійского сойму не явив ся жаден з славяньских послів. Рим 29 сїчня. Наспіла вість, що Ґаліяно з своїм віддїлом щасливо получив ся з италійским войском.
29.01.96 | | в 1893-у
Прага 28 сїчня. Narodni Listy доносять, що ґр. Куденгове вже заименований ческим намістником. — Нїмецкі посли заявили, що і в субкомітетї комісії адресової не возьмуть участи. Рим 28 сїчня. Вчера приїхав сюди кн. Фердинанд і був на авдієнціи у папи. Папа не дав дозволу на переведенє кн. Бориса на православіє, але і не перешкаджає. Софія 28 сїчня. Стоїлов повідомив префектів, що переведенє кн. Бориса на православіє відбуде ся незадовго.
28.01.96 | | в 1893-у
Відень 27 сїчня. Sonn- u. Mont. Ztg. каже, що правительство невдоволене ческою дискусією адресовою; коли би адреса перейшла в соймі, остала би без відповіди. — Ґр. Куденгове має на певно стати намістником ческим. Царгород 27 сїчня. В день родин султана (31 с. м.) надїють ся амнестії для Вірмен, увязнених в Ерзерумі і Трапезунтї. Султан має також зложити заявленє політичне, що зблизив ся до Россії і Франції.
27.01.96 | | в 1893-у
Відень 25 сїчня. Трибунал державний a limine відкинув жалобу д-ра Люеґера, внесену против розвязаня ради міскої. Прага 25 сїчня. В комісії адресовій зложать Нїмцї заявленє, що ухиляють ся від участи в нїй, бо не хотять вдавати ся в дискусію над справою державного права ческого. Берлин 25 сїчня. Вість про союз між Турцією а Россіею, наспівша з Анґлії, уважає ся тут за правдиву. З Риму доносять, що і там ся вість найшла повну віру.
25.01.96 | | в 1893-у
Відень 24 сїчня. Вчерашне засїданє сойму долїшно-австрійского знов було дуже бурливе. Лондон 24 сїчня. З Царгороду наспіла вість, що Турція війшла з Россією в союз зачіпно-відпорний. Султан і цар мали вже підписати договор. Франція також має про се знати. Париж 24 сїчня. Дневники францускі не довіряють вістям про союз Турції з Россією.
24.01.96 | | в 1893-у
Прага 23 сїчня. Комісія для внесеня п. Шлезінґера в справі заведеня курій національних постановила більшостію голосів перехід до спеціяльної розправи над внесенєм. Париж 23 сїчня. Болгарскій кн. Фердинанд виїхав на 14 днїв на полудне, опісля верне до Парижа. Царгород 23 сїчня. Розпущено 35 баталіонів. Берлин 23 сїчня. Розійшла ся вість, що кн. Бісмарк помер, але оказала ся неправдою.
23.01.96 | | в 1893-у