Відень 26 марта. Австрійска депутація квотова покінчила вчера свої наради; вислїд их держить ся в тайнї. Рим 26 марта. Міністер справ заграничних заявив в сенатї, що Италійцї тілько до часу заняли Касалю, а готові єї відступити Анґлії. Сенат приняв жаданий кредит на дальшу війну. Париж 26 марта. Вчера скінчила ся розправа в процесї Дьюпаси і єго адвоката Роєра увільненєм обох.

Будапешт 25 марта. Міністер гонведів Феєрварі заказав офіцирам ходити на засїданя сойму. Берлин 25 марта. Як чувати в кругах політичних, відповідь Россії на жаданє Анґлії в справі виправи суданскої випаде рішучо відмовно. Рим 25 марта. Доносять з Масави, що полковникови Ґаліянови, оборонцеви Макалї, треба було відняти руку і ногу.

Відень 24 марта. Конґрес зелїзничій приняв вчера резолюцію, домагаючу ся заведеня 8-годинної працї, 36-годинного випочинку на тиждень і знесеня тягарових поїздів недїльних. Софія 24 марта. Россійскій аґент дипльоматичний Чариков дістав припорученє, щоби перешкаджав всяким аґітаціям в Македонії.

Відень 23 марта. Вибір бурмістра відбуде ся дня 9 цвітня. — Вчера розпочав ся першій австрійскій конґрес зелїзничій. Взяло в нїм участь около 100 відпоручників різних австрійских зелїзниць. На порядку дневнім нарад є між иншим: скороченє часу працї, день випочинку, залишенє поїздів тягарових в недїлю, зміна службової праґматики. Наради потревають три днї. — Вчера покінчено угодові переговори з угорскими міністрами; переговори мали довести до повної згоди.

Відень 21 марта. Уходить за річ певну, що нунцій Аліярді буде при коронації царскій в Москві заступати папу. Берлин 21 марта. Пара цїсарска їде в понедїлок до Ґенуї. Рим 21 марта. В палатї депутованих вела ся вчера горяча дискусія над дальшим кредитом на війну африканьску. Радикальні посли внесли резолюцію до правительства, щоби завернено все войско з Африки.

Рим 20. марта. Рудіні заявив в палатї, що готов зложити докази, що вже попередне правительство розпочало з Менеліком мирні переговори. — Esercito виводить, що війско италійске в Африцї не спосібне тепер анї до зачіпної анї навіть до відпорної війни; длятого треба чим скорійше уложити мир, коби лише з честію. — Дервіші мають вже тільки о милю стояти від Касалї. Каїро 20. марта. Кедив роздумав ся їхати до Европи.

Рим 19. марта. Бальдісера ладить ся боронити Касалю на випадок облоги. Вже велїв видалити з міста всїх, що не можуть брати участи в єго оборонї. Завтра відійде з Италії 5.000 війска. Дервіші посунули ся на перед ид Касалї. — Д. 23. с. м. приїде цїсар Вільгельм інкоґніто до Ґенуї а стріне ся з королем Гумбертом в Венеції. Петербург 19. марта. Правительство россійске постановило заименувати 9 консулїв в Болгарії.    

Відень 18 марта. Вчера був ґр. Ґолуховскій через півтора години на авдієнції у цїсаря. Опісля принимав цїсар ґр. Баденього. Рим 18 марта. На вчорашнім засїданю парляменту презідент міністрів Рудіні, спімнувши про погибших в Африцї, заявив, що не може ще дати докладних пояснень що до теперішного положеня.

Відень 17 марта. Угорскі міністри приїдуть сюди в пятницю для дальших переговорів угодових. В той сам день збере ся також австрійска депутація квотова. Берно моравске 17 марта. Вчера відбуло ся тут ческе віче; послам до ради державної, що належать до моравско-ческого клюбу, позволено вступити до клюбу молодо-ческого.

Берлин 16 марта. Berl. Tageblatt упевняє, що підчас гостини ґр. Ґолуховского обгорювано також відносини анґлійско-нїмецкі і анґлійско-австрійскі і доведено до повної згоди поглядів між державними керманичами нїмецкими а міністром австрійским. Очевидно розважано також послїдні подїї в Африцї і відносини Россії до тридержавного союза. Рим 16 марта. Мирні переговори з Менеліком ведуть ся на правду; воєнні операції в Африцї застановлено.