Відень 20 червня. Приїхав сюди князь чорногорскій. Берлин 20 червня. Voss. Ztg. подає вість, що Греція домагає ся, щоби держави узнали повну независимість Крети від Туреччини.

Рим 19 червня. Декрет королївскій зносить стан воєнний в Еритреї. — Gazetta Piemontese довідує ся, що Баратієрі прийде ще перед суд дисціплінарний та имовірно стратить степень войсковий і буде видалений з войска. Білград 19. червня. Під конець сего місяця надїють ся тут князя чорногорского; має він забавити пять днїв. Через те відкликано заповіджене на д. 27. с. м. віче радикалів і переложено єго на д. 5. липня. Мадрит 19. червня. Ходять слухи, що Франція і Россія запоручили Испанії посїданє Куби.

Берлин 18. червня. Правительство заявило в парляментї, що не може позволити на поворот єзуїтів. Царгород 18. червня. З Крети доносять, що христіяне заєдно утїкають в гори. Войско турецке допускає ся насильств. Жадають від повстанцїв зложеня оружья, але они того не могуть послухати.

Відень 17. червня. Розбив ся картель нафтовий; через те цїна нафти рафінованої спала на сотнарі о 1 зр. 25 кр., а згодом спаде ще більше. Градець 17. червня. Прибув тут презідент міністрів ґр. Бадені. Вчера пранимав заступників властій і урядів. В промові до урядників намістництва висказав надїю, що в осени буде полагоджена справа полїпшеня платнї урядників. Рим 17. червня. Кажуть, що Менелік за причиною папи видасть италійских полонників, лише за офіцирів жадає окупу.

Відень 16. червня. Wiener Ztg. оповіщає санкціонований закон о будові зелїзницї льокальної з Ходорова до Підвисокого. Петербург 16. червня. Коронаційний вїзд царскої пари до Петербурга назначений на д. 26. с. м. Міністер війни Ванновскій дістав довшу відпустку і поїде до Франції до купелій; заступати єго буде начальний ґенерального штабу Обручев.

Відень 15 червня. Комітет ювілейної вистави, що порішив було не уладжувати єї, надумав ся инакше і постановив старати ся у правительства о підмогу. Барцельона 15 червня. Увязнено доси 200 анархістів. Париж 15 червня. В Ніци увязнено одного италійского офіцира штабового, підозрілого о шпігуньство на користь Италії.

Будапешт 13. червня. На засїданю соймовім що відбуде ся в середу, мають бути внесені интерпеляції з причини нападів д-ра Люеґера на Угорщину. Рим 13. червня. Процес Баратієрого покінчений, але суду ще не оголошено. Надїють ся увільненя ґенерала; а навіть розійшла ся поголоска, що єго вже увільнено рівностію голосів. Лондон 13. червня. Як доносять з Крети, оголошено в Канеї відозву, в котрій султан заявляє, що на цїлім побережу панує вже спокій, а хто єго нарушить, христіянин чи магомеданець, буде остро караний; султан упевнює всїх підданих о рівній своїй опіцї.

Відень 12 червня. Сегорічний аванс на зелїзницях державних відбуде ся з причини наміреної орґанізації не в липни але аж в серпни. Берлин 12 червня. Для Лі Гунґ-Чанґа нанято вже тутки мешканє на три недїлї. — Стан здоровля кн. Бісмарка так погіршив ся, що князь нїкого не принимає. Софія 12 червня. В Варнї відбуло ся віче македоньске, на котрім явили ся також Вірмене. Віче запротестувало против злученя болгарскої церкви з грецкою, узнало признані для Македонії реформи за недостаточні і постановило домагати ся автономії.

Відень 11. червня. Видїл ради міскої постановив вчера обнизити річну платню бурмістра з 20 на 12 тис., віцебурмістра з 6 на 4 тис., а членів видїлу міского з 3 тис. на 1.500 зр. Будапешт 11. червня. Знов пущено поголоску, мов би нїмецкій цїсар мав в осени відвідати угорску виставу. — Цїсар велїв застановити судове слїдство в справі поєдинків міністрів Фаєрварого і Иошики. Царгород 11. червня. Князь чорногорскій таки заповів свій приїзд сюди, відси має поїхати до Білграду; недуга кн. Мірка не дає причини до непокою.

Відень 10 червня. Вчера відбули ся знов збори сторонництва христіяньско-соціяльного. Д-р Патай, Шайхер, Люеґер і один Румун різко ударяли на Мадярів. Берлин 10 червня Промова баварского наслїдника престолу кн. Людвика, виголошена на бенкетї в Москві, звертає на себе загальну увагу. Заходять ся тут коло того, щоби якоюсь заявою в дневниках злагодити єї. Рим 10 червня. Ґен. Баратієрі мав після донесеня одного дневника висказати ся, що в разї свого увільненя вступить до монастиря.