Париж 30 липня. Недалеко Гавру увязнено одно з найнебезпечнїйших анархістів, що xoтїв бічними дорогами до Гавру, де пробуває тепер презідент Фор. Лондон 30 липня. В палатї послїв заявив секретар державний, що правительство не дістало повідомленя, мов би Порта мала відкликати Абдуляха пашу. Будапешт 31 липня. Новий базар, що коштував два міліони зр., згорів вчера через неосторожність робітників на даху. Шкоду обчисляють на звиш пів міліона зр. Цірих 31 липня. Спроваджено нові віддїли войска, але розрухи тревають дальше; одного Италійця убито вчера.

Відень 29 липня. Презідент мінітрів ґр. Бадені пoїxaв вчера до Ишлю, щоби цїсареви здати справу з теперішного стану річій в державі, і забавить там до завтра. Берлин 29 липня. Кoln Ztg. доносить, що Порта розіслала до держав ноту з жалобою на Грецію, що она попирає повстанє на Кретї. Лондон 29 липня. Суд присяжних засудив Джемзена на 15 місяцїв вязницї за напад на Трансваль.

Будапешт 28 липня. Опозиція напирає на правительство, щоби чим скорійше старало ся справу квотову полагодити користно для Угорщини; коли би ся справа не прийшла перед сойм разом з иншими справами угодовими, то опозиція готова обструкцією спиняти угоду. Лондон 28 липня. Доносять з Царгороду, що прибув там з Крети Абдулях паша. Париж 28. липня. В недїлю лютила ся тут і в околици страшна буря і поробила величезні шкоди. З 6 бальонів, що пущено тої днини, 4 пропало без вісти, а з двох повипадали аеронавти; двох погибло, инші покалїчили ся.

Берлин 27 липня. Між державами відбуває ся знову жива обміна гадок в справі всхідній. Бути може, що ще сего тиждня рішать ся держави на якійсь новий спільний крок в справі кретеньскій. Царгород 27 липня. Прийшла вість, що кретеньскі повстанцї знов дістали поміч в знадібю воєннім, і то майже тілько до Греції.

Берлин 25 липня. Kreuzztg. довідує ся з Відня, що цїсарева австрійска буде особисто принимати цареву пару у Відни. Париж 25 липня. Півурядово заповідають, що царска пара загостить до Франції в половинї вересня. Лондон 25 липня. Консулї на Кретї постановили віднести ся до своїх правительств о нові инструкції в кретеньскій справі. Атени 25 липня. Зачувати, що россійскій міністер справ заграничних висказав Портї невдоволенє з поведеня турецкого войска на Кретї.

Париж 24 липня. Бути може, що цар в своїй подорожи вступить також до Бресту, де стрітив би ся з презідентом Фором. Мабуть ведуть ся в тій справі переговори між правительством француским і россійским. Рим 24 липня. Заперечують урядово вість про намірені заручини наслїдника престола з чорногорскою княжною.

Відень 23 липня. Новий нунцій папскій Таляві має сюди прибути в початках серпня. Будапешт 23 липня. Виявило ся обманьство з білєтами вступу на виставу; через те обманьство потерпіла вистава шкоду на яких 10.000 зр. Білград 23 липня. На запросини ґр. Ґолуховского приїде сербскій презідент міністрів на отворенє Зелїзних Воріт. Рим 23 липня. Розійшла ся чутка, що не сербскій король, а италійскій наслїдник престолу має заручити ся з чорногорскою княжною Оленою. Атени 23 липня. Доносять, що сойм кретеньскій на засїданю, відбувшім ся сими днями, на котрім були посли так христіяньскі як могамеданьскі, вибрав кілька комісій. Від суботи не було жадної стички між войском турецким а христіянами. Царгород 23 липня. В Кандії убито знов 6 христіян; в цїлій околици настала велика тревога. Консулї жадають, щоби прислано там воєнні кораблї для охорони громадян сторонних держав. Положенє на цїлій Кретї значно погіршило ся.

Відень 22 липня. N. Wien. Tagblatt доносить, що в серпни мають відбути ся заручини сербского короля з чорногорскою княжною. Рим 22 липня. Презідент міністрів Рудіні заявив в парляментї, що нове міністерство лише в справі войскового буджету зміняє дотеперішну проґраму. По тім заявленю палата радила над справою установленя цивільного комісаря для Сицилії.

Рим 21 липня. Вісконті-Веноста приняв теку справ заграничних; оголошено се вже і урядово. — Ґенерал Баратієрі внїс просьбу о перенесенє єго в стан спочинку. Новий Йорк 21 липня. Доносять з Куби, що повстанцї розбили на прах испаньске войско ґенерала Суареца; згинуло 15 офіцирів і 300 жовнїрів.

Париж 20. липня. Мало вже прийти сюди півурядове повідомленє, що царска пара приїде з Берлина до Парижа. Атини 20. липня. Викрило ся, що Турки наміряли одну часть Ретимна на Кpeтї висадити динамітом. Консуль анґлійскій, дізнавши ся о тім в пору, перешкодив намірови.