Тому, що передвечір цього Святочного дня був дуже урочистий, — спішно поховано тіла poзпятих. Забрано й хрест, засипано кров, щоб ніяка згадка про смерть не порушувала посвяточного настрою єрусалимських правовірних і не давала матеріялів до критики влади.   Голий, порожній тягся до небі гострий верх Голгофти—Лисої Гори, посеред засипаного спокою, мов битим черепям притрушеного "Черепового Місця". Ніби на цьому місці ніколи не було жаху, ніби нічим не оплюгавило тут себе на віки вічні убоге людство...