Зимовий уранїшнїй туман густою хмарою повис над яри, долини, гори та лїси й ховав у своїх велитенських обіймав одну з невеличких гірських околиць Горішньої Австрії. Лїворуч простягли ся довгі ряди одноманїтних, симетрично-розкладених будівель, обнесених високою дротяною стїною, поза якою швендяли закуті з голови аж до ніг в довжезнї одяги часові! — То табор полонених! Він уже розбудив ся до дневного життя! Чули ся гомін, розмови, долїтали гострі уривки якихось незрозумілих речень... Ось роздав ся гудок і на таборових воротах, що вели до міста, замашерували сїрі салдацькі ряди.