Голос з Болгарії.     Коли менї трапляло ся, що чув я тужливу мельодію української народньої музики, переносив ся я думкою в широку й родючу рівнину нашого Балкану, де лїтом у часї жнив лунає пісня робітниці жницї. Мельодія на диво подібна: сердечна туга обох сих народів, що протягом віків були поневолені, найшла однаковий вислів у народній піснї.   І справді в історичній долї Болгар і історичній долї Українцїв бачимо велику подібність, та й доля Поляків, додам, не була йшла.