20 листопада 1919 року Найвища рада Паризької мирової конференції схвалила проект “Статуту для Східної Галичини”, який надавав Польщі мандат на управління цією територією на 25 років. Статут передбачав для Галичини обрання автономного Сейму, власний уряд і рівноправність двох державних мов – польської та рутенської (української). Але через протести польського уряду Статут так і не вийшов за рамки проекту.