◦ ◦ ◦ ◦

Алярми віденської преси з приводу "большовицької революції" у Східній Галичині. Як повідомляли ми вже наших читачів, московське совітське правительство, чи може наші блищі західні сусіди, пустили на днях у світ радіо-депешу, в якій говориться про вибух "большевицької революції" у Східній Галичині, про утворення "совітів робітничих депутатів" в Дрогобичі і Калуши, про утворення "совітських републик" у Підгайцях, Галичі, Рогатині, Бережанах і Золочеві, про "перехід війська на сторону тих, повстали проти Націнальної Ради", про "похід повстанців на Станиславів", "арештовання Президента Д.С. дра Голобовича" і т. д., і т. д. Депеша яка брехливостію своєю взяла рекорд над усім, що пустили досі про нас за границю наші вороги, викликала у віденській пресі не абиякий алярм. Перед веде розуміється, наша стара "приятелька" — "Neue Freue Presse". Подавши згадану вище большевицьку депешу на чолі числа з 26. 3., "N. F. R." присвячує "большевицкій революції" у нас велику передовицю, а крім того ні більше ні менше, тільки ще 3 великі "фахові" статті — з цифрами населення "нових републик", оцінкою економічних наслідків "революції" для Західної Европи і т. п. Вправді на другий день прийшлося все те відкликати, але депеші про "большевицький переворот" у нас пішли, куди треба було, і зробили бажане вражіння. А о се власне й ходило нашим ворогам.

Відзнаки для боєвиків і ранених. Військовий Секретаріят в порозумінню з НКГА., хотячи виріжнити стрільців і старшин, що хоробро бються на фронті за свободу Великої України, установив відзнаку для боєвиків. Построєна вона у формі вилок: краска її голубо-жовта, а носиться на лівім рамени. Наділеними мають право бути такі боєвики, що мають не менш 12 тижнів служби на фронті (в окопах) і що найменше відбута одна битва або зранення ворожим огнем. Ранені одержують ту саму відзнаку лише з червоним паском між вилками. Тих пасків вишивається стільки, скільки разів хто з боєвиків був ранений ("Стрілець".)

Звертаємо увагу наших властий так цивільних як і військових, що на ринку починаються спекуляції з валютою. Конче потреба, щоб таких спекулянтів потягнути сей час до як найострійшої відвічальности не тілько грошевої але і особистої. Відповідні розпорядки були оголошені, тілько потреба їх примінити. Злегковаженнє або занедбаннє цего зі сторони дотичних властий, може викликати не бажані наслідки.

Засідання Нац. Ради. Станіславів 8. IV. На сьогодняшнім засіданні полагодила Нац. Рада цілий ряд справ. Найважнійшим ділом нинішного дня є безперечно ухвалення закону про право горожаньства. Другою дуже важною справою, котрої одначе сьогодні остаточно не полагоджено, була справа безробіття та заведення 8-годинного робочого дня. В цій справі вніс давнійше резолюцію О. Устиянович а перед кількома днями вніс законопроєкт Др. Лев Бачинський. Крім того ухвалила рада резолюцію в справі заспокоєння потреб Української Армії, в справі поправи долі інвалідів, поладжено внесення в справі засівів, та підмоги знищеним повітам, та справі відбудови краю. Вкінці доповнено комісії Нац. Ради членами соціял-демократичної партиї.

Американська місія на фронті. Пресова кватира Н.К.Г.А. звідомляє: Дня 7. квітня о год. II. перед пополуднем, приїхала до Н.К.Г.Армії американська місія, в склад котрої входять делєґати: капітан Бахман і капітан Бреклєр. Делєґати поїхали на фронт. Під Львовом, в розмові з нашими стрільцями, запитав амер. делєґат одного з них: "за що боретесь хлопці?" — за Україну, — відповів стрілець — "А чому за Україну? — питав делєґат. — Бо ми на своїй землі — була відповідь. "Но то ви не є болшовиками", — казав Американець. Прощаючися, замітив Ком. Бахман, що вони поїхали в Европу лише тому, щоби заключити мир пісьля всіх засад справедливости. Вони вже довший час віддалені від своїх родин, тисячі кільометрів ділить їх від Америки, але вони не вернуть так довго домів, доки не настане мир. Америка не потрібує золота ні земель, але не пожалує труду, щоби мир довести до кінця, щоб всі народи були вдоволені. Він подивляв орґанізацію нашої армії, дивуючися, як скоро вона повстала, в порівнанню із румунською армією, яку мали вони нагоду бачити, їдучи через Румунію. Наше військо більше здізціпліноване, карне і свідоме національно. О год. 6. веч. відїхали делєґати у Станіславів.

Амер. місія в Тернополі. Телєґрама до Головн. Отамана Петлюри. Головн. Отаману Петлюрі: Після Конференції з американською місією, висланою Парижеською Конференцією, видвигнулось необхідність спільної наради — членів Діректорії і Головних міністрів з цею місією в Тернополі, звідкіля це місія негайно поїде в Польщу. Просимо негайно зібратися в Тернополі завтра, це є в четвер. Присутність Головного Отамана Петлюри необхідна. Швець, Петрушевич.

Український голос