Пилюка з Магрибу, якою страшили земляків синоптики, виявилася не такою жахливою. Так само, як святкування «сторіччя без чвертки» Альянсу. Огляд подій тижня в Україні.
Мобілізація тижня
Спочатку Президент України підписав законопроєкт №9281 про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який передбачає зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років, тобто відтепер мобілізувати можна буде громадян на два роки молодших. Варто нагадати, що розроблений міністерством оборони законопроєкт був підтриманий Верховною Радою ще 30 травня минулого року, але під перо Верховного головнокомандувача потрапив лише тепер.
А вже наступного дня після візування документа Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання, скільки цього року осіб планують мобілізувати після аудиту Головнокомандувача Збройних Сил Олександра Сирського, Президент сказав: «Пів мільйона нам не потрібно. Я вдячний главкому за аудит. Важливо, що він знайшов сили і всередині ЗСУ. А відповідна кількість, яка не була на фронті, – вони на фронті будуть». Таким чином Президент повторив запевнення Сирського про відсутність необхідності мобілізації 500 тисяч громадян, яке генерал зробив тижнем раніше.
Проте на питання, скільки осіб буде мобілізовано, Зеленський відповісти не зміг – але наголосив, що РФ на 1 червня готує мобілізацію 300 тисяч військовозобов’язаних.
Тим часом питання мобілізації «зависло» у Верховній Раді, про що Президент нагадав в інтерв’ю для Єдиного телемарафону. Кабмін вніс до парламенту відповідний законопроєкт ще 25 грудня минулого року, і планувалося, що голосувати його будуть в кінці лютого. Але розгляд чотирьох тисяч правок до проєкту закінчився лише 29 березня, і тепер у Верховній Раді говорять, що мобілізаційні нововведення проголосують у другій декаді квітня.
Соціологія тижня
Проблему мобілізації підняли і в опитуванні, проведеному Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту.
36% опитаних респондентів відповіли, що вважають рівень мобілізації недостатнім, 30% – оптимальним, 19% – занадто високим, і 15% не змогли відповісти. При цьому недостатнім рівень мобілізації вважає 51% опитаних, яким більше 60 років, і з ними погоджується лише 20% громадян, які представляють вікову групу 18–29 років. З тих, хто оцінює рівень мобілізації занадто високим, 48% вважають, що Україна однозначно переможе у війні, а 3% – що однозначно ні. Серед тих, хто вказав, що рівень мобілізації недостатній, 63% вважають, що Україна однозначно переможе, і лише 1% – що однозначно ні.
Крім того, результати соціологічного дослідження мали б стати причиною для внесення коректив у методички кремлівських пропагандистів. Соловйовоскабєєви свердлять своїй аудиторії інформацією про нелегітимність української влади, бо навесні мали б відбутися вибори Президента, а вони не відбудуться, тому простий народ, який колись з хлібом-сіллю мав зустрічати «освободітєлєй», вийде на Майдан і скине узурпатора, сатрапа, деспота (непотрібне викреслити). Насправді 49% опитаних громадян однозначно не підтримують виборів Президента України, 18% – скоріше не підтримують. Тих, які однозначно підтримують вибори Президента, всього 17%. Ці цифри в ефірі Останкіно точно не з’являться, але пропагандисти можуть побавитися з інформацією про те, що менше половини опитаних громадян (45%, якщо бути точним) вважають, що Україна після завершення війни збереже всі свої території, які мала у 1991 році. У вересні минулого року цей показник становив 68%.
Генсек тижня
Очільник НАТО, який цього року піде у відставку, спочатку згадав про Україну на брифінгу в Брюсселі за підсумками дводенного засідання міністрів закордонних справ країн – членів Альянсу. На думку Єнса Столтенберґа, з будь-якої ситуації існує два виходи. «Один з них стосується того, що союзники НАТО будуть здатними мобілізувати більше підтримки, й Україна зможе повернути більше території. Інший сценарій такий, що ми не зможемо цього зробити. І тоді існує серйозний ризик, що Росія захопить навіть ще більше території, і потім ми будемо у ще більш небезпечній позиції», – проголосив генеральний секретар. Із останнього речення стає зрозуміло, що до «колективного Заходу» поступово доходить реальність небезпеки для Європи і решти світу.
Згодом в інтерв'ю BBC Столтенберґ оголосив оптимістичний прогноз про створення ще до липня поточного року фонду НАТО у розмірі 100 мільярдів доларів для допомоги Україні. Згадав лідер Альянсу і про щось на кшталт новітнього плану Маршалла: «Навіть якщо ми віримо і сподіваємося, що війна закінчиться найближчим часом, нам потрібно підтримувати Україну протягом багатьох років, вибудовувати її оборону для стримування майбутньої агресії».
В липні у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО, присвячений 75-річчю Альянсу, і якщо Столтенберґу вдасться реалізувати свої наміри, то з посади він піде з дуже потужним реноме.
Європейці тижня
Про те, що від Європи на тій планеті ще щось залежить, нагадали міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, міністр Європи та закордонних справ Франції Стефан Сежурне та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. У спільній заяві, присвяченій вже згаданому ювілею НАТО, високопосадовці попередили: «Ми підтримуємо Україну в захисті нашої свободи та безпеки, але ми також інвестуємо у власні сили в Європі. Ми не повинні помилятися: сьогодні Україна під ударом – завтра це може бути якась інша частина Європи. Росія не припинить своєї агресивної та імперіалістичної політики в осяжному майбутньому», – і приміряли плащі мушкетерів: «Один за всіх і всі за одного. Разом ми будемо захищати кожен дюйм території НАТО й об’єднаємося проти будь-якої майбутньої російської агресії».
Тепер заяви варто підкріпити чимсь матеріальним – хоча б обіцяним мільйоном снарядів, які більше потрібні під Часовим Яром, ніж на складах десь в Шлезвігу чи Провансі.
09.04.2024