Поезія за 30 років

Сергій Жадан: «Змінювався я, і змінювалися мої вірші»

Поезія за 30 років: у чернівецькому видавництві «Meridian Czernowitz» на початку 2024 року вийшло повне зібрання віршів українського письменника Сергія Жадана під назвою «Усі вірші 1993–2023».

Таке об’ємне видання це не лише подарунок всім шанувальникам поета, а й самому автору. Адже цьогоріч Сергію Жадану виповниться 50 років. Сергій Жадан — письменник і драматург, пише прозу і п'єси. А Жадан-поет тепер у п'ятірці найбільших вподобань українців.

У книжці — 1440 сторінок. І вона вміщує усі опубліковані досі поетичні твори автора, вміщені в збірках «Цитатник» (1995), «Пепсі» (1998), «Балади про війну і відбудову» (2001), «Історія культури початку століття» (2003), «У.Р.С.Р.» (2004), «Марадона» (2007), «Ефіопія» (2009), «Лесбійки» (2009), «Вогнепальні й ножові» (2012), «Месопотамія» (2014), «Життя Марії» (2015), «Тамплієри» (2016), «Антена» (2018), «Список кораблів» (2020), «Псалом авіації» (2021) та найновішу збірку «Скрипниківка» (2023).

Вступне слово до книжки написав літературний критик та редактор Олександр Бойченко.

«Як поет, Сергій Жадан більш-менш є ровесником української Незалежності. Відколи існує найновіша Україна, відтоді він і пише вірші, без відпусток і кризових перерв, у середньому — по два на місяць. Тому «Усі вірші» — це одна з найретельніших історій України за останні тридцять років: з усіма нашими несподіваними злетами і безпричинними падіннями, хитаннями між лівими і правими крайнощами, убивством силаботоніки та її воскресінням, повторенням пройденого і пошуками нових шляхів. Як і належить, на початку був юнацький бунт. Як і слід було очікувати, сьогодні — зріла відповідальність. Одне слово, дорослішає Україна — і дорослішає Жадан», — зауважує Олександр Бойченко.

Велика презентація книжки «Усі вірші 1993–2023» запланована на 25 травня в Київському Палаці спорту. А наразі були три автограф-сесії поета у Києві, Чернівцях та Львові.

Для кого ця велика за обсягом книжка, як пишуться, власне, вірші і зокрема воєнна поезія, - на ці та інші запитання відповідає сам поет.

— За ці 30 років змінювався Сергій Жадан, пишучи вірші, чи вірші змінювали Сергія Жадана?

— Я думаю, швидше змінювався я і, відповідно, змінювалося те, що я писав. Мені здається, це легко прослідкувати, подивившись ранні вірші, вірші, написані на початку нульових. Було би дивно, якби нічого не змінювалося. У 1993 році вийшла моя перша самвидавча збірка віршів — я її сам видав. З того часу веду відлік свій як поета. Хоча ще до того якісь дитячі вірші писав.

— А як ви себе більше позиціонуєте: поетом чи письменником?

— Я не бачу тут суперечності. Я письменник. Пишу вірші, пишу прозу, пишу для театру, час від часу пишу різні есеї.

— Сергію, як самі оцінюєте ті свої ранні вірші? Чи взагалі навіть не згадуєте?

— Для мене це те, що вдійшло у минуле. І важко себе ідентифікувати з ліричним героєм тих віршів. Це було дуже давно, це була зовсім інша людина, країна була інша. Але якщо це сьогодні комусь подобається, мені дуже приємно.

— Ви часто проводите власні творчі вечори. Які вірші любить публіка, що вимагає читати?

— Є якісь речі, які знають більше, якісь менше. Але я намагаюся все-таки не підлаштовуватися під публіку, а читати те, що цікаво мені. І приємно, коли це резонує з реакцією залу.

— Видання всієї вашої поезії, це була ідея видавництва?

— Це була наша спільна ідея. Тому що ми дійсно зараз багато їздимо з виступами, і я бачу, що з'явилося нове покоління читачів. Це підлітки, яким 18-20 років, і вони фактично не знають, що робилося у літературі 30 років тому. Вони для себе відкривають зараз багато нових імен, нових книжок. І вони не мають книжок виданих 10 років тому, а тим більше 30 років тому. То ми вирішили йти назустріч цій аудиторії, всьому читацькому колу і перевидати ці вірші.

— Книжка ж матиме благодійну мету?

— Звісно, певна сума з прожажу книжки піде на підтримку наших ЗСУ. У мене є мій благодійних фонд, ми працюємо для прифронтових та окупованих територій. Плюс є багато ініціатив, коли ми підтримуємо наших військових.

— Ви у своїй творчості якось окремо виділяєте воєнні вірші?

— У мене є багато віршів, написаних ще з 2014 року, умовно кажучи, про війну. Дуже умовно, бо я намагався не займатися такою репортажною фіксацією війни. Хоча є доволі документальні вірші, наприклад, у книжці "Життя Марії", у книзі "Атена". Але мені здається, це трішки штучне означення — вірші про війну. Бо все, що сьогодні пишеться, воно так чи інакше про війну. Навіть, якщо ти пишеш про любов, то це любов у час війни.

— Ви справді багато допомагаєте нашим захисникам, багато виступаєте. Ця допомога адресна?

— Так, у нас є кілька підрозділів, яких ми підтримуємо. Передовсім це наша 13 бригада Національної гвардії України "Хартія". Ми фактично стояли біля її витоків. І ми далі хлопців активно підтримуємо. Зараз робили збір на 10 дронів, будемо для них купувати. Перед цим купили 10 евакуаційних мотоциклів... Нещодавно допомогли тактичній групі "Адам", це легендарна танкова група, яка воєю з 2014 року, закрили для них збір на 2 мільйони гривень. Тобто така постійна робота, в чомусь рутинна, але ми дуже сподіваємося, що вона приносить користь, що вона рятує життя наших хлопців та дівчат.

— Організовуєте творчі вечори для наших військових?

— Постійно і регулярно. В реабілітаційних центрах, у госпіталях, військові частини нас запрошують. Або ж даємо для військових квитки на наші концерти.

— І насамкінець: а як ваші вірші народжуються? Ви їх записуєте на папір, на телефон?

— По-різному буває. Інколи є так, як ви сказали. Іноді буває, що щось придумується у голові, а потім вже записуєш на папері. Іноді це робота у кілька підходів, іноді це щось спонтанне. Буває, вірші народжуються спонтанно. І буває — навіть увісні, а ти прокидаєшся і записуєш.