[Зібр.тв., т. 21, с.25–64 (друга редакція)]   І   — Іване, Іваночку, соколе мій дорогий!   — Чого хочеш?   — Ta-бо ти такий тепер острий, непривітний якийсь...   — Говори, чого потребуєш?   Осінній вітер шумів і свистів по вузьких вуличках Борислава і розмітував мокру глину, свіжо за дня видобуту з ям. Ніч була темна.   — Ну, доки тут буду чекати на твою бесіду? Говори, чого викликала мене сюди на вулицю в такий вітер?  
23.11.79 | |
[Зібр.тв., т. 21, с.316–332]   (ІЗ МОЇХ СПОМИНІВ)   І  
23.11.79 | |
Повість у двох частях   [Друга редакція]   ПЕРЕДМОВА  
22.11.79 | |
[Зібр.тв., т. 22, с.208–317]   ПОВІСТЬ   І  
21.11.79 | |
[Зібр.тв., т. 22, с.491–500]  
21.11.79 | |
[Зібр.тв., т. 22, с.323–326]   Одного гарного весняного ранку входить до мене Молодий, безвусий ще хлопчик, може 15—18 літ, у якімось спортовім, не шитім, а плетенім із синьої волічки убранні, що щільно облягає його молоде пахуче тіло, і в плащику, на взір сокольського, надітім лиш на один рукав, а другий висить на шовковім шнурі з кутасами, що оперізує шию І звисає на груди.  
21.11.79 | |
[Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 21. Оповідання (1898—1904). Видавництво "Наукова думка", Київ — 1979. C.150—158]   І   Тюремний шпиталь! Кожде з тих двох слів містить у собі пекло, а злучені разом, вони — куточок раю, тиха пристань, до якої тужать сотки душ, натомлених та зболілих. Тут вони знаходять пільгу в своїх болях або бодай хвильову переміну своєї сірої, нестерпної вже через саму монотонність недолі.  
13.11.79 | |
[Зібрання творів, т.21, с.375—390]   ОПОВІДАННЯ З ГУЦУЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ   Старий, хорий Микола Кучеранюк дожидав смерті.  
19.10.79 | |
[Зібрання творів, т.21, с.288—315]   I  
19.10.79 | |
Не за горами, не за Бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев, а на прозвище Ситий-їсти-не-хоче. Добрий то цар був і справедливий; ніхто на нього ніколи не жалувався, а як часом хто хотів пожалуватися, то звичайно ще й не оглянувся, аж уже був небіжчик і спочивав у царських зубах. А був він царем над усією звіриною, над усею птицею, і всі його слухали.  
27.09.79 | |

Сторінки