Відень 3 сїчня. Wiener Ztg. оголосила санкціонований закон о запомогах для країв, потерпівших від сегорічних нещасть елєментарних. Будапешт 3 сїчня. Опозицію против церковно-політичних проєктів зорґанізував ґр. Вол. Сапарій. — Оба правительства ведуть переговори що до заведеня монополю динамітного. Берлин 3 сїчня. Уживанє динаміту при роботах в копальнях значно обмежено; робітникам не дають динаміту. Рим 3 сїчня. Найновійші вісти з Сицилії дуже грізні. Ґенерал Морра доносить, що половина населеня явно пристала до ворохобнї.

Будапешт 2 сїчня. З нагоди Нового Року складали сторонництва політичні своїм проводирям желаня, при чім обговорювано ситуацію політичну. Презідент міністрів Векерлє зазначив, що церковно-політичні проєкти не скорочують в нїчім прав церкви. Також заповів реформу ординацій виборчих. Прага 2 сїчня. В послїдних ночах замазано знов кілька орлів австрійских на скринках почтових. Відбувають ся нові увязненя. Нїмецкі ґазети доносять, що викрито заговори на знатні особи. Париж 2 сїчня. Карно відповідаючи на желаня новорічні заявив, що Франція буде і дальше змагати до удержаня мира і помиреня народностей. — Всїх обжалованих о убійство Италіянцїв в Еґ-Мор увільнено. Рим 2 сїчня. Король в промові до сенату висказав симпатію для населеня Сицилії і зазначив, що правительству удасть ся поправити тамошні відносини.

Відень 1 сїчня. Вчера відбули ся збори робітників, на котрих д-р Ельбоґен обговорював, в якій спосіб має бути зорґанізований ґенеральний страйк. Страйк має цїль, зменшити продукцію промислову в Австрії. Бесїдник доказував, що стрейк ґенеральний доконче потрібний, бо кабінет теперішний хоче відложити справу реформи виборчої. Прага 1 сїчня. Увязнено секретаря клюбу молодо-ческого Чижека з причини, що в єго мешканю відбувались наради членів "Омлядини". Атини 1 сїчня. Перед парляментом вибухла машина пекольна, але не зробила нїякої шкоди. Рим 1 сїчня. Непокої в Сицилії продовжають ся. В одній місцевости підпалили селяне уряд митовий і мешканє поборця податкового. Мадрит 1 сїчня. В процесї анархістів складають обжаловані вину на провокаційних аґентів.

Відень 30 грудня. Урядова ґазета оголосила розпорядженє міністра просвіти о управильненю испитів правничих на видїлї правничім. Прага 30 грудня. В соймі ческім виголосив пос. Енґель заявленє, звернене против напастей в ґазетах на молодо-Чехів за убійство Мрви. "Наші противники — говорив Енґель — фальшують безлично правду, щоби оклеветати нарід ческій і побудити всїх до ненависти против того народу." Сойм приняв заявленє грімкими оплесками при окликах: ганьба маршалкови. Петербург 30 грудня. Стан здоровля ґенерала Гурка, ґубернатора Варшави, безнадїйний. Рим 30 грудня. Правительство вислало спеціяльну комісію для розслїдженя кривд селяньских в Сицилії. Білград 30 грудня. Зачало ся переслухуванє міністрів.

Відень 29 грудня. Оголошено санкціоновані закони о промислї будівничім, о континґентї рекрутів і о провізорії буджетовій. Прага 29 грудня. Кн. Віндішґрец зложив мандат посольскій а міністер Плєнер взяв відпустку на час сесії. — Молодо-Чехи домагали ся знесеня стану виїмкового. Берлин 29 грудня. Єсли би парлямент відкинув договор торговельний з Россією, то цїсар розвяже парлямент. Париж 29 грудня. Акт обжалованя закидає Велянтови намірене збуренє парляменту і намірене убійство. Рим 29 грудня. В Сицилії повторились непокої. Селяне накинулись на дїдичів.

Відень 28 грудня. В свято трех королїв появить ся протест угорского епископату против предложень правительства в справах церковних. — Pol. Corr. доносить, що в Одесї були послїдними часами поважні заворушеня о політичнім характері. Париж 28 грудня. Процес против Велянта відбуде ся в сїчни. — В Анжулем зачалась розправа в справі убійства италійских робітників в Еґ-Морт. Акт обжалованя закидає, що причиною ексцесів були самі Италійцї. Софія 28 грудня. На памятник для кн. Александра отворено публичну субскрипцію. Рим 28 грудня. На Сицилію вислано нові віддїли войска, щоби удержати спокій. Кріспі хоче удавати симпатію для селян, що підняли ворохобню.

Берлин 27 грудня. Сойм прускій скликаний на 16 сїчня; цїсар отворить сойм лично. Софія 27 грудня. Собранє ухвалило новий закон виборчій. Букарешт 27 грудня. Міністер Ляговарій сказав при дискусії над адресою, що Румунія може підпирати змаганя семигородских Румунів, принимаючи их до шкіл, але в иншій спосіб годї за ними вставлятись, бо се довело би до війни. Рим 27 грудня. В Сицилії бунтуєсь населенє сїльске. Скріплено войскові залоги а Кріспі велїв лагіднїйше стягати податки.

Відень 26 грудня. Montagsrevue оголосило статью, в котрій сильно виступила против коаліційного кабінету, а передовсїм против міністра просвіти Мадейского за єго дволичність. Прага 26 грудня. Поліція увязнила трех робітників, підозріних о убійство Мрви. Наступлять дальші арештованя членів "Омлядини". Убійство Мрви відсуне на довшій час відкликанє стану виїмкового. Барцельона 26 грудня. Поліція викрила цїлу лабораторію анархістів.

Відень 25 грудня. Пос. Цалінґер написав брошуру, в котрій остро нападає на коаліцію. Лївиця дарувала Плєнерови альбум з фотоґрафіями членів, причім пос. Рус дякував міністрови за те, що піднїс сторонництво з прикрого становища до впливу. Будапешт 25 грудня. Вість, що єї принїс Magyar Orszag будь-то би міністер гонведів Феєрвари подавсь до дімісії, показала ся неправдивою. Берлин 25 грудня. Появилась тут в Nation дуже цїкава анонімна статя, котра подає зміст вийшовшої саме тепер в Лондонї книжки в россійскім язицї: "Конституція графа Лоріс Меликова". Конституцію хотїв надати Александер II і підписав дотичне розпорядженє 13 марта 1881 року о год. ½1 в полудне. Близше про се оповімо завтра. Петербург 25 грудня. Вісти про заговори нігілістів заперечують тутешні добре поинформовані круги. Рим 25 грудня. Забуреня в Сицилії прибирають що раз більші розміри. Прага 25 грудня. Д-р Масарик зголосив в молодоческім комітетї екзекутивнім свою кандидатуру о мандат до сойму і до ради державної, опорожнені за-для єго власної резиґнації.

Відень 23 грудня. Сербскій шеф секційний Милованович відїхав до Білграду, щоби здати справу з переговорів з ґр. Кальноким. Рада державна має зібрати ся дня 28 лютого 1894. Прага 23 грудня. Головний обжалований в процесї "Омладини" редактор Гуйн випущений на волю за кавцією 10.000 зр. Берно швайц. 23 грудня. Парлямент ухвалив ревізію конституції федеральної. Ухвала мусить перейти через голосованє кантонів і загалу населеня. Берно морав. 23 грудня. При виборах міских Нїмцї побідили цїлковито. Палєрмо 23 грудня. Рада міста в Монреале запротестувала против скиненя бурмістра. Берлин 23 грудня. Россійскі фабриканти зелїза мали зібрати міліон рублїв на аґітацію против торговельного договору з Нїмеччиною. Париж 23 грудня. Говорять, що Велян одержує богато листів грошевих. Дотепер одержав 3.000 франків.