Відень 15 грудня. Нелидов мав вчера знов нараду з ґр. Ґолуховским; опісля відїхав до Царгороду. — Сербскій король був вчера на авдієнції у цїсаря. Ходить мабуть о помиренє родичів. Король доти не хоче одружити ся поки не помирять ся родичі. Нинї виїздить король на стрічу вітця; пізнїйше має наступити стріча Наталії з Миляном. Відїзд короля Александра з Відня відложений. Кольонія 15 грудня. Koln. Ztg. доносить з Петербурга, що там також настали заколоти між студентами а властями університетскими. Студенти нараджують ся, щоби вислати просьбу до царя о увільненє увязнених студентів московских. Они домагають ся також знесеня Толстового указу університетского и приверненя уставу з р. 1863. Царгород 15 грудня. Султан припоручив везирови видати загальну амнестію для Вірмен.

Відень 14 грудня. Вчера прибув сюди Нелидов і по полудни мав нараду з ґр. Ґолуховским. — Палата панів відбуде в середу надзвичайне засїданє, щоби виразити жаль з причини смерти Травтмансдорфа. Софія 14 грудня. Князь відкрив собраніє троновою річію, в котрій указав, що обовязком Болгарії є, стати ся запорукою ладу і поступу на всходї і тим оказати ся гідною тої прихильности держав, яку они заявили їй, узнаючи єї династію. Відтак згадав про прихильне принятє, якого зазнав на европейских дворах після того, як єго признано князем. Особливо гостина князя в Москві, де був запрошений на царску коронацію, ще тїснїйше злучила Болгарію з Россією.

Відень 12 грудня. Нелидов з поворотом до Царгороду задержить ся тут два днї для наради з ґр. Ґолуховским. — N. Wien. Journal доносить, що депутація босаньских Сербів, котра мала цїсареви вручити пропамятне письмо з жалями на кривди, яких зазнають Серби в Боснї, дістала з цїсарскої канцелярії повідомленє, що цїсар депутації не прийме, але прийме поодиноких членів на авдієнції. Депутація постановила передати пропамятне письмо до цїсарскої канцелярії і вернула домів. Берлин 12 грудня. Hamb. Naсhrichten стоять мимо запереченя Рудінього при своїм твердженю, що між Италією а Россією була або ще й є тайна умова.

Відень 11 грудня. На біржи розпущено поголоску, що недавно вибраного презідента Сполучених держав замордовано. Американьска амбасада нїчого о тім не знaє. Розпущена вість буде мабуть лише штучкою біржевою. Будапешт 11 грудня. Вчера дав в соймі угорскім презідент міністрів Банфі приобіцяну тамтого тиждня мериторичну відповідь на интерпеляції Апонія і Кошута. В прирівнаню до першої відповіди, даної вже д. 2 с. м., ся друга не богато подає нового. Презідент міністрів зазначує, що Нїмеччина завсїгди була вірна тридержавному союзови, а нинї нема між нею а Россією нїякої тайної умови. Тридержавний союз є так само, як і давнїйше, непохитною підставою заграничної політики Австро-Угорщини і найсильнїйшою підпорою европейского мира. Союз митовий і торговельний виповіджено Австрії по мисли закону, щоби він не продовжив ся мовчки; але відновленє угоди лежить в интересї Угорщини. — Палата приняла oбi відповіди до відомости.

Відень 10 грудня. При виборах до палати торговельної вибрано вчера по раз першій 5 антісемітів. Будапешт 10 грудня. Budapesti Hirlap доносить, що папа видав breve до гр. кат. епископів на Угорщинї, котра заборонює уживати угорского язика в литурґії.

Берлин 9. грудня. Бісмарківскі дневники упевняють, що Россія і Италія мають від 1892 р. тайну умову, після котрої Россія мала би Италії прийти в поміч в разї зачіпки из сторони Франції, а знов Италія прирекла Россії неутральність на Середземнім мори. — Доносять, що Менелік відступив Россії залив і шмат земли над Червоним морем. Царгород 9 грудня. Заступники Сербії і Чорногори запротестували против вибору митрополита Скоплї і грозять, що відлучать ся від екуменьского патріярхату. Білград 9 грудня. Віче у Вранї, в котрім взяло участь около 2000 осіб, запротестувало против вибору митрополита Скоплї. Новий Йорк 9 грудня. З Куби надійшла вість о побідї повстанцїв. Ґен. Вайлєр має бути ранений.

Відень 8 грудня. Новий закон податковий одержав цїсарску санкцію і буде дня 11 с. м. оголошений в урядовім дневнику. — Ґр. Бадені був вчера більше нїж годину на авдієнції у цїсаря. Вашинґтон 8 грудня. Посланє презідента Сполучених держав до конґресу каже, що сумний стан Туреччини не довго позволить їй коротати свій вік і дальше зневажати христіяньство. Що до Куби, то годї єї при теперішнім станї річи узнати за воюючу сторону. Треба мати надїю, що Испанія покінчить війну і надасть Кубі автономію. На заявлену из сторони Сполучених держав готовість, причинити ся до мирного полагодженя справи, доси нема ще рішучої відповіди, і можлива річ що настануть такі обставини, котрі наложать на Сполучені держави більші обовязки супротив Куби, нїж суть теперішні супротив Испанії.

Берлин 7 грудня. Приїхав сюди до Відня амбасадор ґр. Айлєнбурґ, щоби зложити свідоцтво в процесї о царскій тоаст. Софія 7 грудня. Собраніє скликане на д. 13 с. м. Каїро 7 грудня. Єгипетске правительство звернуло касї державного довгу суму 500.000 фунтів, взяту на суданьску виправу. Рим 7 грудня. В парляментї внесено интерпеляцію до правительства, що стало ся з грішми, призначеними на підмогу для жертв послїдного трусу землї. З тих грошій мали счезнути значні суми, як кажуть интерпелянти, ще за правительства Кріспіого.

Відень 5 грудня. Wiener Ztg. оповіщує санкцію закону о судовій орґанізації і судах промиcлових. — Deutsche Ztg. доносить, що міністерство судівництва ладить реформу ипотечних урядів в Галичинї, а також занимає ся побільшенєм числа судів галицких, котре мало би бути довершене, поки нова процедура цивільна вийде в житє. Царгород 5 грудня. Тутешний посол сербскій поробив кроки против именованя Амврозія митрополитом Скоплї, а за именованєм Серба.

Білград 4 грудня. В Скоплї зайшли розрухи против нового митрополита Амврозія. Нарід не дав єму перенести ся з дотеперішного помешканя до митрополичої палати. Митрополит зажадав від ґубернатора помочи войскової, але ґубернатор відказав ся в уваги, що мусїло би прийти до стріляня. Митрополит велїв опечатати церкви; але нарід таки вдер ся до церквей і відправлено славяньску службу Божу. Букарешт 4 грудня. Нове міністерство вже утворене, лише міністер війни ще не именований. Більшість парляменту з уступившим презідентом міністрів за чолї заявила, що буде попирати нове правительство.