Протягом двох останніх тижнів прокуратура оголосила підозру п'ятьом працівникам лісової галузі Львівщини, троє з них — керівники лісгоспів. Вивели на світ Божий кілька схем крадіжок та подальшої реалізації деревини. І буквально кілька днів тому викрито злочинну групу осіб, які вже встигли продати за кордон лісу на 30 мільйонів гривень.
Знимка з незаконною деревиною, котрою хвалилася жвава на карні справи Львівська прокуратура
Лісову галузь Львівщини трусять, можливо, трусять так, як ніколи досі за всі часи незалежності. Як обіцяв генпрокурор Юрій Луценко, полювання на велику рибу почалося, і лісова галузь, про яку Луценко згадував у контексті цього полювання, стала однією з перших цілей новопризначеного прокурора Львівщини. Водночас відкритим залишається питання, чи нова мітла справді вимітає корупційні схеми з лісового господарства, адже за два роки роботи нової влади її представники більше для того, щоб очолити усталені за часів Януковича схеми розкрадання лісу.
Тріски летять…
Останній тиждень липня й перші дні серпня силовики Львівщини активно працювали у лісовій галузі. Як наслідок — низка відкритих кримінальних проваджень, викрито групу незаконних експортерів лісу, які працювали на Львівщині та Волині, низка підозрюваних рівня керівників лісгоспів, віднайдений «лівий» ліс на ще «лівіших» пилорамах, виявлено фірми-одноденки, через які здійснювали закупівлю лісу. Втрати вже оцінено в мільйони гривень, а йдеться ж лише про кілька випадків у кількох лісових господарствах.
Зокрема, прокурор Львівської області Юрій Квятківський повідомив, що працівники правоохоронних структур викрили чинного та колишнього директорів «Галсільлісу» в Турківському районі, чия діяльність у 2014–2015 роках завдала збитків на суму понад 6,5 млн грн. Зі слів прокурора, винищено понад тисячу кубометрів лісу під час вирубів, які не були передбачені законом.
«Обидвом директорам лісогосподарства повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам», — поінформував пан Квятківський.
Крім того, прокуратура розслідує кримінальні провадження щодо службових осіб Опорецького та Климецького лісництв, що входять до складу державного підприємства «Славське лісове господарство», — збитки від їхньої діяльності попередньо оцінюють в сотні тисяч гривень. Також оголошено підозру двом майстрам Буського лісгоспу, «діяльність» яких призвела до збитків на суму понад півтора мільйона гривень.
Такі самі справи розслідуються сьогодні в Дрогобицькому та Старосамбірському районах. Водночас виявлено схему розкрадання державних коштів під час закупівлі лісу для виробництва шпал на заводі у Рава-Руській.
Та найбільша риба трапилася силовикам наприкінці минулого тижня, коли відбулося затримання членів організованої злочинної групи, які налагодили незаконний експорт деревини за кордон. До складу цієї групи, яку організував чиновник обласного управління лісового та мисливського господарства, входили ще й чиновник Державної фітокарантинної служби, колишній працівник Галицької районної адміністрації, адвокат, працівники банків, три керівники приватних підприємств і троє мешканців Волині.
Результат «трусу» на львівських лісгоспах. Колаж — від прокуратури
За даними прокуратури, вони створили у Львівській області 6 фіктивних підприємств, які на підставі сфальшованих документів отримали понад 200 сертифікатів зі справжніми печатками УЛМГ, а відтак дістали змогу експортувати ліс. В такий спосіб вони вкрали понад 12 тисяч кубометрів лісу. У рамках цієї справи тільки за один день здійснили понад 30 обшуків, вилучили майже 2 тисячі кубометрів деревини, яку планували вивезти за кордон. А вже завданні злодіями збитки оцінили наразі в 30 млн грн.
«Санітари» лісу
Еколог із Всесвітнього фонду природи Анатолій Павелко розповів «Z», що найбільшою «діркою» для злочинців є так званий санітарний вируб. Щоб з того можна було мати зиск, існує кілька схем, які дозволяють вирубувати цілком здорові дерева.
«Санітарні рубки можуть бути суцільними або вибірковими. Теоретично під час вибіркових санітарних рубок мають вирубувати лише хворі дерева. А схема полягає в тому, що замість хворих вирубують здорові дерева, потім хворі дерева актують вдруге і вдруге вирубують здорові, і в результаті на ділянці не залишається здорових дерев, і тоді призначають суцільну санітарну рубку. Як наслідок, ділянка залишається гола.
Ще одна схема — суцільні санітарні рубки. Неодноразово піднімалося питання про те, що в Карпатах іде масове висихання ялин. Вибирати їх Держлісагентство пропонує за допомогою суцільних санітарних рубок. Такі речі, напевно, мали би право на існування, якби не певні особливості ведення лісового господарства. Бо якщо ми проаналізуємо динаміку суцільних санітарних рубок останніх років, то найбільше у нас кричать про висихання ялини у Карпатах. Але часто рубки ведуться не там, де висихає ялина, а в лісах, які перебувають в досить непоганому стані. Лісівники пояснюють це тим, що вони цей ліс вирубують, поки він ще здоровий, щоби заробити гроші. Але в результаті ми отримуємо ситуацію, коли здорові ліси у нас вирубують, а ті, що всихаються, — стоять, до них привозять комісії і показують, що у нас всихає ялина», — розповідає експерт.
Зі слів Анатолія Павлека, в деяких реґіонах обсяги санітарних вирубів наближаються або й перевищують обсяги заготівлі деревини на головних ділянках, тобто згідно із затвердженими та погодженими планами.
Також лісівники зловживають з електронними чіпами, за допомогою яких має провадитися облік деревини, — чіп попросту використовують по кілька разів, чіпляючи його на зрубане дерево як декорацію, щоб не виникало зайвих питань.
Маючи формальний привід, можуть вирубати стільки, скільки треба, а можуть і набагато більше, адже контроль за діяльністю лісівників здійснюють вони ж самі. Майже два роки тому уряд ухвалив мораторій на перевірку бізнесу, який закрив перед екологами двері всіх підприємств, і навіть тих, які вони мали б перевіряти дуже реґулярно та дуже ретельно. Тож про масштаби вирубування лісів, які вже набули характеру епідемії, довідуємося щойно тепер.
Інший рівень проблеми — торги лісом. Зазвичай це типовий «мєждусобойчик», якщо треба, щоб торги відбулися. Ліс продають переважно «потрібним» фірмам, які належать людям, близьким до галузі або до сфери «прикриття» правоохоронних чи фіскальних ораганів.
Якщо ж продавати ліс на аукціоні не хочеться, то його зривають, маніпулюючи нюансам у правилах проведення. А якщо торги не відбуваються, то таку деревину лісівники мають право продавати самі. Певна річ, що вони постійно цим правом користуються, щоби продати цінні породи і нажитися на «відкатах» від покупців.
Восени минулого року журнал «Фокус» увів вирубування і торгівлю лісом в десятку найприбутковіших нелеґальних бізнесів у країні — загальний ринок оцінювали в $100 мільйонів, при тому 80% бізнесу перебувало в тіні.
Минулого тижня чи не вперше офіційно оприлюднили дані про незаконні вируби лісів в Україні. За інформацієї від очільниці Державного лісового аґентства України Христини Юшкевич, минулого року незаконного вирубали 24 тисячі кубометрів лісу, а за перше півріччя 2016-го — уже 15,8 тисячі кубометрів.
«Розуміючи масштаби проблеми, ми взялися розробляти з українськими, польськими та австрійськими науковцями програму реформування лісового господарства. Все відбуватиметься максимально прозоро і відкрито» — запевняє чиновниця.
Екологи та незалежні експерти підкреслюють, що проблема з вирубуванням лісів в Україні є системною і вирішувати її також треба системно. З одного боку, потрібне нове чітке законодавство і для охорони лісів, і для нормальної роботи лісової галузі.
З іншого боку, йдеться про ліквідацію потужної тіньової системи, в діяльності якої працівники лісового господарства є важливою, але не єдиною ланкою. Адже транспортування лісу неможливе без супроводу силовиків, які допомагають вирішити «проблеми», а діяльність нелеґальних пилорам важко уявити без «нагляду» чи сприяння від тих-таки поліціянтів чи податківців. Часто представники цих структур самі є ланками у нелеґальних схемах переробки чи вивезення деревини за кордон.
Та йдеться не тільки про працівників силових структур. Коли у червні на Львівщині активісти затримали товарний потяг з деревиною, яку вивозили в Румунію, то виявилося, що до цієї історії причетні чиновники з Буковини. Тобто маємо справу зі злочинними організаціями, в яких звичайні злочинці міцно зрослися з корумпованими чиновниками, що робить боротьбу з цим бізнесом набагато складнішою. Та наводити лад треба конче і вже тепер, бо Україна буквально на очах сунеться в бік шляху Румунії, де незаконні вируби лісу свого часу набули катастрофічних масштабів — за даними «Ґрінпісу», в 2000–2011 роках в Румунії зникало по три гектари лісу за годину. Тепер у цій країні запроваджено суворі обмеження на рубання лісів, а місцеві деревообробні підприємства живуть за рахунок постачання з України.
08.08.2016