В Бескидаx.

І.

Як оком обійму весь чар твій, красу,

То сум і ваганнє у душу внесу.

І зараз питаюсь: О, земле моя,

Де слава і сила і воля твоя?

Чи все-ж ти зістанеш в Гелотів ярмі,

Чи станеш до бою за права свої?

О жнице, по злиднях важких, трудових,

Чи встане для тебе день жнив золотих?

Козачих дїл земле, о нене моя,

Чи вернесь ще сила і воля твоя?

"Поверне!"— ти кажеш грою твоїх від,

"Поверне, поверне!" — бір темний шумить.

"Лиш тільки мене ти чужим не лиши,

Труди ся для мене невпинно і жди,

А верне ся час волї, насиллє мине

І день засвитає і сонце зійде,

І ниву розбудить зі сну мертвоти.

Прийде день і звільнить від мук і борби,

Прийде день і рани загоїть давні,

Прийде день, братів поєднає в любві!"

Поверне, я вірю, о земле моя,

Поверне, се мовить краса вся твоя,

Се мовить до мене ігра чистих від,

Поверне — бір темний могутно шумить...

[Зоря, 01.09.1896]