В зимовім курсї сего року шкільного викладали по руски на видїлї фільософічнім професор Мих. Грушевскій і доцент д-р Олекс. Колесса, на правничім професор д-р Петро Стебельскій — і доцент Поляк Doliński [на котрого виклади вписало ся кількох Поляків, аби мав для кого викладати право цивільне — по бл. п. проф. д-рі Олександрі Огоновскім!!!].
Нинї можемо подати де які близші дані з професорскої дїяльности професора Грушевского в минувшім курсї. Проф. Грушевскій мав такі виклади:
1) Читав дальше "курс исторії Руси" [період середний або литовско-польскій] 3 години тижднево; в сїм курсї исторії Руси перейшов формованє вел. кн. литовского і процес прилученя до него руских земель в ХІІІ–XV вв.; боротьбу вел. кн. литовского з Польщею за рускі землї; дальше исторію унії і відносин в. кн. литовского до Польщі і на грунтї єї.
2) Викладав "огляд жерел до исторії Руси" 1 годину тижднево. В сїм викладї професор подавав далї жерела давного періоду: лїтопись кіївску та галицко-волиньску і инші памятки давного письменства зі сторони историчного их значіня.
3) На "вправах историчних" [замість семинара] читано, перекладано і пояснювано початкову лїтопись руску; т. зн. найдавнїйшу єї часть [до року 972] дочитано до кінця, а при тім головна увага звернена була на виясненє складу лїтописи. Межи поодиноких участників сих вправ були роздїлені головнїйші памятки давної аґіоґрафічної літератури [яко більше важні дла исторії літератури] і зреферували их: академик Ф. Колесса предложив працю про житє Бориса і Глїба Нестора і т. зв. Якова та их відносини до лїтописного оповіданя; академик Карпиньскій про Нестерове житє Теодосія; академик Томашевскій про посланія Симона і Поликарпа [пізнїйшій Патерик Печерскій].
[Дѣло, 21.03.1896]
Оногди подали ми начерк професорскої дїяльности проф. М. Грушевского в минулім зимовім півроцї шкільнім, нинї-ж можемо подати таку дїяльність д-ра Олександра Колесси, доцента рускої мови і літератури в університетї львівскім. Д-р Колесса в минулім півроцї викладав:
1) Исторію рускої літератури XVIII столїтя — 2 години тижднево. Осередок сего викладу становила исторія нашої поезії драматичної від найдавнїйших єго завязків аж до кінця XVIII столїтя. Подавши погляд на старинну драму в Західній Европі і в Польщи, з відки перейшла вона на Русь, показав розвій полуденно-руских містерій, драм шкільних, интерлюдій і народного вертепу. Так в поезії драматичній як і в инших літературних творах XVIII столїтя, а именно в "віршах-ораціях" Різдвяних і Великодних, в піснях реліґійних і дидактично моральних [зібраних головно в Почаївскім "Богогласанку" 1790 p.]; в піснях жартобливих та у віршованих перерібках західно-европейских новель і народних лєґенд; в сатирах і панеґіриках та епітафіях; в віршах і пicнях исторично-політичних; в творах черця Климентія Зиновєва і Григорія Савича Сковороди — у всїм тім шукав д-р Колесса передовсїм звязи з сучасним житєм україньского народу, з єго историчною традицією та тогдїшними стремлїнями політичними; показував, в яких формах і з якою закраскою впроваджувано до літературних творів XVIII віку поодинокі подробицї і цїлі сцени з житя україньского люду; слїдив за розвоєм тих народних і національних елєментів [так під взглядом змісту, як і літературних форм та мови], що запанували опісля в нашій літературі XIX столїтя.
2) Исторію рускої мови, період найдавнїйшій XI–XV вв. — 1 годину тижднево, исторію рускої мови, закроєну на ширші розміри розпочав д-р Колесса оглядом жерел до тої науки і показав, як розвивались погляди своїх і чужих письменників на руску мову, від найдавнїйших часів аж до 1860-их років. Аналізуючи відповідні лінґвістичні працї XIX в., спинив ся довше над гіпотезою Погодина про автохтонність Великороссів у Кіївскій земли в періодї дотатарскім і над літературною полємикою, що вивязала ся з причини тої гіпотези між Максимовичем і А. Котляревским з одного а Погодином, Срезневским і Лавровским з другого боку — полємикою, що протягнулась аж до 1860-их років.
На виклад Исторії рускої літератури було записаних 118 а на виклад Исторії рускої мови 100 студентів, а з них найбільшу часть становили богослови. Фреквенція на викладах була вдоволяюча. Кількох студентів здавало вже у д-ра Колесси кольоквія — між ними згадуваний уже нами в "Дѣлї" [яко ученик також професора М. Грушевского] трудящій і талановитий богослов п. Платон Карпиньскій.
[Дѣло, 24.03.1896]
24.03.1896