А сталося це так:   Наш редактор прочитував блискавкою рукописи, таки стоячи, бо не було часу засісти (друкарня жде!), як відкрились двері й у кімнату ввійшов середнього росту чоловік. Редактор, як це звик робити, коли хтонебудь переривав йому працю, скорим рухом відкрив оба вікна, гадаючи, що зимно відстрашить гостя. Та гість і не звернув на це уваги, підійшов до стола, сів у крісло і каже:   — Я до вас, пане!   Мовчанка...   — Я до вас! — повторив голосніше незнайомий і поклав шапку на стіл.