– У тому, що відбувається в Україні, відчувається одна серйозна проблема, яку можна виразити досить просто, хоча проблема складна, — розкол українського (і не тільки, може йтися і про Росію, і навіть про Білорусь) суспільства. На Ваш погляд, які лінії цього розколу? Яка роль Росії у цьому?  

  Невдовзі після повалення Януковича до мене зателефонувала журналістка з Праги і попросила про коментар. «Що це було, по-вашому, в Києві, – запитала вона, – путч чи революція?»   Я втомився майже три місяці відповідати на подібні запитання і хотів був порадити їй не дивитися Russia Today, a приїхати натомість до Києва. Чи бодай зазирнути в якісь українські джерела. Проте стримався й відповів запитанням на запитання:  

  1.   – Ох, ці довбані європейці, – каже колеґа, коли проходимо через Майдан, покритий квітами й попелом. – Вони б і досі розгойдувалися, коли б янучари не постріляли стількох людей.  

 

  1.    

(епістолярне інтерв'ю)   Листування відходить в минуле. Можна шкодувати, можна з цього тішитися, але такою є реальна тенденція. Поки ж тенденція не стала фактом, поки «відходить» ще не стало «відійшло», пропоную вашій люб'язній увазі – за погодженням з Миколою Рябчуком – епістолярне обговорення його недавнього тексту «Замість "відродження"»    

(Про збірку есеїв Кшиштофа Чижевського «Лінія повернення», що готується до друку у видавництві «Кальварія» у перекладі Костянтина Москальця).   Кшиштоф Чижевський   

   

Три есеї про ідентичність     1. Нація   Якось на самому початку 90-х моя семилітня донька повідомила, що їм у школі задали вивчити вірша під назвою «Гімн України». Вона не знала, що таке гімн, тож я мусив пояснити, що це текст, який когось або щось прославляє й оспівує. Що таке Україна – вона не запитувала, бо, видно, вже знала.  

Про деякі особливості внутрішнього колоніалізму   Моє перше і досить таки несподіване прилучення до постколоніальних дискусій відбулось двадцять років тому у Зальцбурґу на семінарі про “Культури, етнічності і творення націй”, де я мав необачність заявити, що Україна борююкається не лише з тоталітарною спадщиною совєтського комунізму, а й із колоніальною спадщиною російського імперіалізму.