Вісім реґіонів від однойменної партії

«Після тривалого затишшя проблематика реформування територіального устрою і місцевого самоврядування в Україні знову постає на весь зріст», — заявив народний депутат Сергій Гриневецький у своїй статті для dt.ua.  Щобільше, подав план ефективного, на його думку, нового поділу країни. Покликаючись на позицію «деяких науковців», Гриневецький запропонував кардинальну територіальну реформу, внаслідок якої замість 24 областей з'явиться 8 реґіонів.

 

 

«У більш конкретному вимірі йдеться про такий територіальний поділ держави Україна: Автономна Республіка Крим; Донецький реґіон (Донецька, Луганська області); Карпатський реґіон (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області); Київський реґіон (Київська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська області); Подільський реґіон (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області); Поліський реґіон (Волинська, Рівненська, Житомирська області); Придніпровський реґіон (Дніпропетровська, Запорізька області); Причорноморський реґіон (Одеська, Херсонська, Миколаївська області); Слобожанський реґіон (Харківська, Сумська, Полтавська області)», — цитуємо Гриневецького, а він тим часом провадить далі: 

 

«Саме така модель територіальної реформи, на думку вчених, забезпечить чітку вертикаль виконавчої влади, консолідує грошово-фінансові ресурси, у рази скоротить бюрократичний апарат, а отже, межі й наявний потенціал нині тотальної корупції. Завдяки такій територіальній оптимізації істотно зростуть інтенсивність і міцність внутрішньореґіональних зв'язків, відчутно зменшиться кількість депресивних реґіонів, не будуть такими полярними розриви в соціально-економічному розвитку». 

 

Розмови про зміну адміністративно-територіального устрою України, збільшення областей або інша «ненаукова фантастика» є позицією окремих політиків та експертів

 

Питання адміністративно-територіальної реформи більше чи менше інтенсивно обговорюють давно. Втім до реальної справи ще не доходило. Однак коли такі схвальні думки щодо аж надто конкретних планів озвучує наближений до нинішньої верхівки народний депутат, член Партії реґіонів, член Комісії з питань національної безпеки і оборони, то варто насторожитися. Тим більше, що Гриневецький свою статтю щедро арґументує покликами на ініціативи віце-прем'єр-міністра Вілкула, Конституційну асамблею та самого Януковича з його, по-перше, минулорічним зверненням до ВРУ і, по-друге, зовсім свіжим виступом на засіданні Ради реґіонів.

 

Зрештою, саме так — насторожено — до ініціативи Гриневецького і поставилися експерти.

 

 

Політик, міністр реґіонального розвитку та будівництва в Уряді Юлії Тимошенко

Василь КУЙБІДА:

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ У НАШИХ ДІЯЧІВ БРАКУЄ ВІДЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОЛЮ СВОГО НАРОДУ  

 

«Якщо нема підтримки населення, а влада протиставляє одну частину суспільства іншій, не можна провести жодної реформи, а особливо такої складної, як адміністративно-територіальної», — заявив Василь Куйбіда інтернет-виданню «Погляд».



У Партії реґіонів нині заговорили про кардинальну адміністративно-територіальну реформу, згідно з якою замість 24 областей на карті України має з'явитися вісім великих адмінокругів. Натомість екс-міністр переконаний: реформа конче потрібна, але за нинішніх умов вона приречена на провал.

 

Реформи здійснюють виключно на користь невеликої групи людей, яких ми сьогодні називаємо олігархами



«Сама ідея не нова, як то кажуть, з бородою. Розглядалося багато варіантів, і один з них щодо розподілу України на 8 округів. Востаннє це питання розглядалося, мабуть, 2005 року. Загалом адміністративна реформа давно мала бути проведена, щоби ми могли побудували нову ефективнішу модель управління державою. Але на запитання, чи можна сьогодні реалізувати адміністративну реформу, то я б сказав, що це неможливо», — сказав Василь Куйбіда.



В державі, нагадує політик, мають скластися певні умови для проведення реформи. «Сьогодні за таких обставин, які склалися в нашій державі, не можна здійснити реформу публічної влади, навіть як складової місцевого самоврядування. На мою думку, відповідні передумови складуться не швидше 2015 року. До того часу можна хіба що розробляти концепцію, сперечатися про підходи, сформувати механізм для проведення реформи, сформувати законодавче поле», — зазначив експерт.

 

На сьогодні ні податкова, ні пенсійна, ні бюджетна реформи не були доведені до логічного завершення. «Почалося з того, що начебто оголосили реформу управління і намагалася провести ці зміни на рівні центральних органів влади — скоротити кількість управлінців, зменшити кількість міністерств, але жодна з цих реформ не доведена до логічного завершення і не проведена в інтересах громадян України. Вони якщо і проводилися, ці реформи, то виключно в інтересах невеликої групи людей, яких ми сьогодні називаємо олігархами. Я маю на увазі, зокрема, податкову реформу.

 

Адміністративно-територіальна реформа належить до найскладніших реформ, на якій зав'язана і бюджетна, і податкова реформи



Тобто усі ці реформи можна назвати псевдореформами чи такими, що не відбулися. Чи можна сьогодні провести реформу адміністративно-територіальну, розуміючи, що вона мусить мати бодай якусь частину прихильників, хоч би серед управлінців? Навіть якщо подивитися на події, які відбулися 18 травня, влада вкотре підтвердила, що ділить суспільство і протиставляє одну його частину іншій. Довіра до влади дуже на низькому рівні. У тій ситуації, коли немає довіри до влади, коли немає очікування реформ, коли в людей немає мінімальної довіри до того, що влада пропонує, провести ці реформи практично неможливо.



Я не знаю жодної держави, яка за таких умов проводила б реформи. Звичайно, сподіватися на те, що реформи будуть підтримані усіма громадянами держави, марно. Такого теж не було і не буде у жодній державі», — сказав Куйбіда.

 

На думку політика, адміністративно-територіальна реформа належить до найскладніших реформ, на якій зав'язана і бюджетна, і податкова реформи. «Тому зрозуміти, що це таке, непросто. Навіть професіонали, які займаються цими питаннями упродовж десятків років, не мають одностайної думки, як це робити, на яку глибину проводити реформу тощо. Що ж ми тоді хочемо від пересічного громадянина, який не має часу заглиблюватися у всі тонкощі. Для проведення реформ у нас існує брак державних діячів, не вистачає волі до проведення таких змін, тому що немає відчуття відповідальності за долю держави і за долю свого народу», — переконаний екс-міністр.

 

 

Консультант корпорації стратегічного консалтинґу «Гардарика»

Сергій ДАЦЮК:

ПРОПОЗИЦІЯ ГРИНЕВЕЦЬКОГО СУПЕРЕЧИТЬ УСІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

«По-перше, сам факт появи такої пропозиції засвідчує певний дефіцит ініціатив в частині адміністративно-територіального реформування України. За відсутності таких і з'являються підходи такого типу, як той, що його озвучив Сергій Гриневецький.

 

З найпершого наближення зрозуміло, що ця ініціатива є спробою повторити російську модель, яка базована на жорсткій вертикалі виконавчої влади

 

По-друге, навіть з найпершого наближення зрозуміло, що ця ініціатива є спробою повторити російську модель, яка базована на жорсткій вертикалі виконавчої влади. Фактично це спроба перетворити Україну на Росію. Тобто на країну з сильною виконавчою вертикаллю», — висловився експерт в інтернет-виданні Re:plika.

 

Дацюк пояснив: «Для України такий підхід не є прийнятним. І насамперед тому, що в нашій країні існувало маґдебурзьке право. У нас традиційно сильний інститут саме місцевого самоврядування. В будь-якому разі набагато сильніший, ніж він є в Росії. Нам потрібні сильні місцеві громади і нам потрібне сильне місцеве самврядування.

 

Крім того, сам підхід Гриневецького, коли він собі мислить поділ країни на удільні князівства, підпорядковані центрові, — глибоко хибний. Це докорінно неправильно і суперечить усій українській історії. І тому його треба відкинути одразу ж.  Слід, натомість, почати дискусію  про те, навіщо ми будемо проводити територіальну реформу, як треба розподіляти повноваження між центральною та місцевою владами, і лише після цього обговорювати те, на скільки територій ділити країну.  

 

Де-юре області, на які у нас сьогодні поділена країна, є територіальними одиницями, а де-факто це зовсім не так

 

Важливо тут врахувати і таку ситуацію: де-юре, області, на які у нас сьогодні поділена країна, є територіальними одиницями, а де-факто, це зовсім не так. Не існує обласних громад. Громади є в містах, селах. Вони контактують між собою, мають спільні територіальні та майнові інтереси.

 

Це означає, що країну треба ділити на таку кількість адміністративно-територіальних одиниць, за якої всередині кожної одиниці була б сильна місцева громада. Мусить бути не просто місто, а місто з сильною місцевою громадою». 

 

 

Насамкінець процитуємо реакцію на публікацію статті Сергія Гриневецького керівника головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марини Ставнійчук. Ця пані справді потішила, назвавши проект такої «кардинальної» територіальної реформи України «ненауковою фантастикою».

 

«Проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні не містить жодного натяку на перекроювання карти територіального устрою, — заявила Ставнійчук. — Всі ж розмови про зміну адміністративно-територіального устрою України, укрупнення областей або інша подібна "ненаукова фантастика" є позицією окремих політиків та експертів».

 

Підготувала Тетяна Нагорна

 

10.06.2013