"Статут" товариства взаїмних обезпечень "Днїстер" в Львові уже вийшов з друку і кождий Русин може тепер докладно пізнати характер тої першої рускої институції асекураційної.
В видавництві "Oesterreichisсh-ungarisсhe Monarсhie in Wort und Bild" приходить вже черга на "Галичину" і длятого протекторка сего видавництва архикнягиня Стефанія запросила міністра Залеского, щоби приступив до комітету редакційного і брав участь в нарадах.
Зміна власности. Маєтність Полянчик, в повітї лїськім, дотеперішну власність Ферд. Видри, купив Франц Яблоньскій.
Небезпечний злодїй і мантїй. Перед тижднем волочив ся по Коломиї небезпечний злодїй, Володислав Лєш, здеґрадований підофіцир, котрий, відшукавши в Коломиї своїх давних знакомих загостив до них а відтак их обікрав. Між иншими украв він у Ант. Стадниченка коралї вартости 120 зр. Той сам Лєш допустив ся всїляких крадежей і в Яблонові. (Буде се певно той самий мантїй, що витуманює від селян гроші по ярмарках) Черновецка поліція дала тамтого тиждня знати поліції коломийскій, що арештувала якогось волоцюгу, що подабає на згаданого Лєша, але коли коломийскій аґент поліційний приїхав до Черновець, щоби розпізнати волоцюгу, не застав єго вже, бо він виломив ся в ночи з арешту і утїк.
В копальни олова і ґальману коло Трускавця в лїсї на Липниках розпочали в грудни мин. року роботу на ново, щоби експльоатувати, а відтак, щоби осушити давну копальню, котру вода заляла в 1815 роцї. Воду відведено дуже скоро, а тепер очищено і давний шиб та підземні ходи, котрі удержали ся ще в дуже добрім станї. Верства руди дуже красна і велика та знаходить ся плитко, бо вже в глубіни 36 метрів. З тої причини надїють ся, що експльоатація буде користна, а то тим більше, бо кажуть, що в оловянцї може найти ся і срібло. Ся копальня давнїйше приналежала до Нїмцїв, а акти о єї истнованю були в Берлинї. В сих актах знайдено, що по заливі копалень в 1815 р. товариство проєктувало австрійскому правительству, щоби их відкупило, але на те одержало відмовну відповідь в слїдуючій спосіб мотивовану: "weil wir nach glücklich bestandenen Kriegen kein Blei mehr brauсhen."
Недавно упокоїв ся в Босирах приходник о. Михаїл Мацїєвскій, а имя єго звязане з одним цїкавим фактом. Покійного М. Мацїєвского, свого часу сотрудника в Лубянках, запрезентував на Кутківци бувшій митрополит Іосиф Сембратович з тої причини, що патрон відтягав ся видати презентаційну грамоту, бо не хотїв приняти руским письмом написану пропозицію. Справа дійшла аж до трибуналу і трибунал орік, що галицкі рускі ординаріяти мають право укладати до патронів дописи в рускім язицї — і се практикує ся вже до нинїшного дня. Опісля, за теперішного уже Впр. митрополита, о. Мацїєвскій дістав перед семи лїтами презенту на Босири наданя ординаріятского.
З круга учителїв народних з Радехівщини одержуємо таке письмо: Дня 2 н. ст. лютого зібрало ся до 80 учителїв, замешкалих коло Радехова, щоби нарадитись над внесенєм петиції до сойму в справі признаня учителям на сей рік "додатку дорожняного". Підчас дебати над сею петицією вивязалась гадка — внести також другу: о підвисшенє на будуще мізерної платнї учителям, полишаючи соймови рішенє що-до висоти підвисшеня. Першу петицію уложено і підписали єї всї зібрані учителї і вчительки, а також, прилучились з підписами учителї від Камінки і від Буська; всїх підписів до сто. — Над другою петицією буде нарада на другім засїданю, котре відбуде ся з початком марта. Тепер ухвалено лише — внести петицію не до польского товариства подарочного, але на руки репрезентантів повітових просто до сойму. [На сїм засїданю був також маршалок ґр. Стан. Бадені і брав живу участь в нарадах над справами педаґоґічно-дидактичними.] Подаючи заходи учителїв з Радехівщини до прилюдної відомости, надїємо ся, що в слїд за повітом камінецким пійдуть і инші повіти, котрі ще сего не вчинили, а може дасть Бог, вислухана буде просьба кількох тисячів учителїв з кількадесятьох повітів борше, нїж перед тим кількох сот, та що тілько петицій може не помістить ся в коши. — Один з учителїв.
Про царску родину пише так N. fr. Presse: Роздразненє нервове разом з корчами, на що нездужає цариця від початку сего року, мабуть наступило не лиш в наслїдок инфлюенци, а головно за для журби царицї о здоровлє одної зі своїх дочок. Показує ся, що д-р Мецґер з Вісбадену не завізваний до царицї, лиш до другої дочки царскої, вел. кн. Ольги, числячої тепер 10 лїт. У Ольги можна добачити початок скривленя хребетного стовпа і гадають, що се єсть наслїдком того ушкодженя, яке молода княгиня віднесла при катастрофі під Борками. Д-р Мецґер перебуде в Петербурзї цїлий місяць а заплата єго виносить, крім коштів їзди, по 1.400 марок денно. — Рівно-ж другій син царскій, вел. кн. Юрій має вибратись до Парижа для наради у тамошних лїкарів що-до своєї недуги.
Страшний огонь навістив оногди Новий Іорк. Згорів найбільшій в тім містї Hotel royal. Гостї, захоплені катастрофою підчас сну, не могли ратувати ся, тим більше, що головні сходи стояли в поломіни. Більше як 60 осіб згоріло, ранених єсть до 80. Лише немногі уратували житє. З річей нїчого не виратувано.
Полїпшенє дотації крилошан капітульних. Сего вторка явилась у міністра Ґавча депутація епископскої капітули тарнівскої, зхожена з крилошан: Вальчиньского і Бомби. До депутації прилучились два посли до ради державної: Ручка і Копициньскій. Депутація представила міністрови лихе положенє матеріяльне тих членів капітули, котрі средства на своє удержанє побирають лиш з фонду реліґійного. Платня деяких крилошан виносить часто лиш 500 зр. річно, а се не відповідає нї гідности нї становищу тих церковних достойників. Позаяк §. І-ій закона конґруального з 19 цвітня 1885 р. обмежаєсь лиш до духовних душпастирів, тож депутація просила о законне у правильного доходів також і тих крилошан, що побирають свої доходи з дотичних фондів реліґійних. — Мін. Ґавч вислухав прихильно депутацію і заявив, що і після єго гадки треба полїпшити матеріяльне положенє крилошан сеї катеґорії і длятого буде старати ся предложити радї Державній відповідний проєкт закона. Сей новий закон буде доповненєм закона конґруального з 19 цвітня 1885 р. і буде відносити ся до членів капітул архіепископских і епископских: в Ст. Пельтен, Дубровнику, Каттаро, Сольногородї, Градци, Марбурзї, Трієстї, Задарі, Лесинї, Шибенику, Спалятї, Будієвичах, Тарнові, Львові (греко-кат., римо-кат., і вірм.-кат.) та Перемішли.
Дрібні вісти. В Устю зеленім будує громада нову, гарну, камінну церков. — В Стрию обіймив головну трафіку предприємець будівель христіянин Кл. Ильґнер. — Цїсар дарував громадї Ремизівцї, в повітї золочівскім 100 зр. на будову школи. — Село Горигляди, пов. залїщицкого, купив ґр. Ват. Воляньскій від наслїдників пок. Ник. Соханика. — Дня 16 н. ст. лютого с. р. відбуде ся в Стебнику під Дрогобичем вінчанє п. Ант. Алексевича урядника зелїзницї з п-ю Стеф. Хиляківною, донькою тамошного пароха. — О. Александер Руденьскій, парох в Яблінцї коло Солотвини, разом з своєю женою Гоноратою, святкувати буде золоте весїлє.
