Олена НЕЧВІДОВА

З початком року в Україні почав діяти мораторій на експорт соснової деревини. Він додався до вже існуючого понад рік обмеження вивозу інших порід лісу-кругляка. Тим часом зо півроку точаться дискусії про можливу відміну будь - якого мораторію на експорт української деревини у зв’язку з вимогами Євросоюзу до України неухильно дотримуватись міжнародної угоди про вільну торгівлю.

 

Дереворубка vs деревообробка. На тлі мораторію в Україні проявився цеховий конфлікт

 

Впродовж  грудня в Івано-Франківську та в кількох інших обласних центрах відбувалися акції протесту Асоціації деревообробників і лісозаготівельників Західної України, які вимагали не допустити відміну мораторію на вивіз лісу. А 8 грудня  під Верховною Радою понад тисяча  деревообробників і лісозаготівельників  з цілої України провели попереджувальний страйк, апелюючи до народних депутатів з тією ж вимогою. Йдеться про те, що  і так ледь животіючи, вітчизняна переробка тоді зовсім втратить шанс на відновлення , – вважають  підприємці.

 

«За півроку мораторію податкові надходження зросли на 18%, експорт продукції на 12%, імпорт обладнання - на 50 млн. дол. Асоціація деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України об’єднує 1 тисячу 260 підприємств з чисельністю працівників більше 20 тисяч, якщо враховувати членів їхніх сімей. Ми забезпечуємо соціальні стандарти більше ста тисяч співвітчизникам. Поряд з нами працюють транспортні компанії. Підприємства ремонтно-обслуговуючої та інструментальної сфер, машинобудівні заводи, що виготовляють обладнання,  і багато інших. У випадку відміни мораторію всі ці люди залишаться без засобів до існування» - йдеться у резолюції мітингу Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України від 2 грудня 2016 року. Її адресували президентові, голові Верховної Ради та прем’єр-міністру.

 

Позитивно, що за січень-вересень минулого  року, не дивлячись на загальне зменшення обсягів реалізації промислової продукції, обсяги продажів паперової промисловості зросли на 5% (до $1,14 млрд), деревообробної промисловості на 16% (до $983 млн), меблевої — на 15% (до $506 млн) – заявляють у комітеті Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва.

 

«Кубометр лісу нині коштує від  1 тисячі 600 гривень. Такий же об`єм  готової продукції сягає близько 5,5 тисяч, що фактично стає недосяжним для українського споживача. За останніх 10 років вивезено за кордон тільки за офіційними даними 100 млн. м.куб. деревини, а це означає як мінімум 500 тис. робочих місць в українській галузі не працювало» – вважають  в асоціації деревообробників.

 

"Ліс – не шоколад, на всіх не вистачить", – акція підтримки мораторію з "президентським" підтекстом

 

Нехитра статистика промовляє: за рік лісові господарства України заготовляють в середньому 20 млн. тон деревини. Лише на Івано-Франківщині управлінням  лісового господарства видається 12 тис. сертифікатів про походження деревини. Однак частка лісового господарства у лісозаготівлі не перевищує 0,5 %. Питання: де решта деревини, і хто її облікує?

 

«В Україні не існує деревообробної галузі. Експорт перетворив її на лісопильну. Повністю знищений внутрішній ринок. Він не має права на існування з тієї причини,що на аукціонах бере участь  у тому числі й експортер, який не обтяжений виробництвом, податками . Він може дозволити собі купити по тій ціні, яку йому диктує західний ринок: кругляк купив – кругляк продав. А наш деревообробник має дуже багато витрат, починаючи з податків і закінчуючи орендою та електроенергією» - пояснює голова Асоціації  деревообробних і лісозаготівельних  підприємств Західної України Ігор Соболевський. 

 

Будні звичайних деревообробників нині чітко демонструють: від мораторію чекали прозорості, однак він поглибив корупцію.

 

Підприємець Михайло Мердух з села Вільхівка  Рожнятівського  району (ПП»Сивуля») уже 26 років займається глибинною переробкою деревини, виготовляє меблі, готові будиночки. Однак останні кілька років справа пішла на спад через неможливість прозорого придбання деревини. Через це порожніє новий цех, для  роботи якого на складах просто немає сировини.

 

«У нас з 86 чоловік на початку року зараз залишилося 30. Це тільки через те, що ми не можемо забезпечити роботою через відсутність сировини. То яка може бути бесіда про відміну мораторію? Умови треба ставити ще жорсткіше, щоб ліс використовувався не для переробки на дошку, а на повну переробку» - стверджує Михайло Мердух.

 

Михайло Мердух – за те, щоб дерево не їхало далеко від свого коріння

 

Такі підприємці, як Михайло Мердух, чекають на чесні правила, а тим часом у Івано-Франківській області окрім 1 мільйона м3 деревини щорічно ще додатково закупляється 100-150 тисяч м3 з інших областей. Близько 80% її розпилюється на місцевих лісопилках на дошки і все рівно вивозиться на експорт.

 

Звідси випливає, що  продовження мораторію, як такого, недостатньо, щоб ситуацію швидко покращити. В країні не існує стратегічної програми розвитку лісового господарства, ринок деревини захований в тіні, а самі рубки лише імітують правила, насправді відбуваються дико, з важкими наслідками для природи. На їхньому місці виникають величезні лисі плями, трелювання лісу (спосіб транспортування, коли дерева волочать по земля) призводить до винищення русел гірських рік.

 

У грудні 2016 у Міністерстві агропромислового комплексу відбулося перше засідання з реформування лісової галузі. В ньому взяли участь і прикарпатські депутати місцевих радів, громадські активісти.

 

 «Ми проаналізували веб-сайти усіх лісгоспів та лісових управлінь чотирьох областей Карпатського регіону: Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська, а також зробили депутатські запити у всі лісгоспи цих областей, і, виявляється, матеріали лісовпорядкування, перелік підприємств, які виграли ліс на аукціоні, розробники лісосік, які виграли тендер - це все конфіденційна інформація. Ще з цікавої статистики - на аукціонах реалізовується лише близько половини деревини з того, що рубається. Через закритість інформації прослідкувати "як рухається і куди вивозиться" карпатський ліс  неможливо. За інформацією, яку поки неможливо перевірити, в умовах дії мораторію майже весь карпатський ліс все рівно за різними схемами йде де-факто на експорт.

 

А за деревом дерево – ось і скінчився ліс...

 

Тому найближчим часом напрацюємо і подамо проект нормативно-правового акту, який зробить лісову галузь прозорою,  зрозумілою та створить реальні механізми для громадського контролю. І буде основою для формування "лісового балансу" в країні» - розповідає член цієї робочої групи, депутат Івано-Франківської обласної ради Ольга Галабала. Вона  запропонувала в найкоротший строк впровадити реальну прозорість в лісовій галузі, а також узгодити та внести єдиний законопроект щодо посилення кримінальної і адміністративної відповідальності за незаконні рубки.

 

Те, що з 1 січня запроваджено ще й мораторій на сосну, може ще більше поглибити спекуляцію. До цього часу цей вид деревини складав 80% всього експорту. Горяни, які у лісі мають чи не єдине місце працевлаштування, нині поставлені в умови, коли офіційно неможливо купити навіть дров для домашнього господарства, а при спробі працевлаштування тобі пропонують «на чорно» рубати ліс там, де скажуть. Відмовишся – тобі на зміну прийдуть десятки. За даними Держагенства лісових ресурсів України 27% дерев не охоплені електронним обліком. Це добра ніша для «чорних лісорубів». До того ж  за час дії мораторію зросли експорт дров та пиломатеріалів. Так кмітливі експортери імітують відмову від лісу-кругляка та нібито демонструють, що місцева деревообробка зростає. При цьому у 2016 експорт пиломатеріалів перевищив обсяг їхнього офіційного виробництва щонайменше на 20%. Є підстави вважати,що існують нелегальні пилорами, які мусять цей нелегальний ліс «переробляти».

 

На Івано-Франківщині  помітне й інше ставлення до мораторію. Боротьба за його збереження лише підніме «ціну питання» та зробить ще закритішим ринок лісу.  «Як можна переробляти ліс, платячи людям 2-3 тис. гривень, і при цьому не можна конкурувати з тими, хто платить 2-3 тис. доларів? Це тому що погане обладнання, треба платити хабарі чиновникам, митниці тощо» - розмірковує колишній головний технолог Надвірнянського лісокомбінату, а нині незалежний бізнес-консультант Василь Мартинюк.

 

Експерт вважає, що весь цей шум лише законсервує відсталість галузі, погіршить становище дрібних підприємців та нелегалів, зате підніме тіньові доходи кураторів цього сірого бізнесу. Що ж до мораторіїв, які існують у країнах Європи, то фахівець пропонує  законодавчо закріпити обмеження на вирубку лісу, а не відпускати дерево з пня, знецінюючи його та втрачаючи його у тенетах корупційних схем. Асоціація українських деревообробників бере за приклад сусідню Польщу, яка реалізує щороку продукції деревообробки на суму в 10 разів більшу, ніж в Україні. « Але це не за рахунок мораторію на експорт кругляку і не за рахунок пилорам. Це за рахунок відкритого ринку й тисяч і тисяч малих та середніх підприємств, які виробляють з деревини все, що лише можна собі уявити. Хіба це не шлях для наших підприємців?» - аргументує Василь Мартинюк.

           

Тим часом за інформацією Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України стало відомо, що Кабінет міністрів працює над проектом постанови, яка стосується порядку реалізації необроблених лісоматеріалів. Деревообробники вважають, що це  фактично скасовує мораторій на експорт лісу, так як постанова  передбачає участь у аукціонах іноземних компаній, які приходять на український ринок з валютою, що у 28 разів перевершує вітчизняну. Якщо цей порядок приймуть,то вітчизняному товаровиробнику офіційно дістанеться 50% сировини, а не 100, як декларувалось дотепер. «Готуємося до масових скорочень і ліквідації галузі згідно з рішеннями уряду!» - саркастично заявляють у Асоціації.

 

18.01.2017