Еміґрація.
Після урядових виказів прибуло в роцї 1891 до Освіцїма з наміром еміґрованя до Америки 5.998 осіб, а то: 4.769 з Галичини, 97 з Буковини і 1.132 з Угорщини. З того числа завернула з дороги експозитура дирекції поліції для браку відповідних лєґітімацій або недостаточних средств на подорож 813 осіб а з них 689 осіб з Галичини, 11 з Буковини і 113 осіб з Угорщини. Рух еміґраційний в пoслїднім роцї представляє ся так: в сїчни прибуло до Освіцїма емиґрантів 127, в лютім 504, в мартї 832, в цвітни 848, в маю 846, в червни 540, в липни 343, в серпни 399, в вересни 336, в жовтни 583, в падолистї 441, в грудни 299. В того числа завернено з дороги в сїчни 35, в лютім 105, в мартї 89, в цвітни 80, в маю 111, в червни 29, в липни 46, в серпни 57, в вересни 54, в жовтни 88, в падолистї 62 а в грудни 56 осіб. Єсли возьмемо на взгляд поодинокі повіти Галичини, то найбільше еміґрантів доставив минувшого року повіт ясельскій, бо аж 810 осіб, відтак иде повіт коросняньскій з числом 477 осіб, дальше горлицкій з числом 390 осіб, мілецкій 341 осіб, ново-сандецкій 340 осіб, ново-торгскій 325 осіб, сяніцкій 289 осіб, кольбушівскій 255 осіб, пильзненьскій 248 осіб, тарнівскій 199 осіб. Низше 100 осіб виказують слїдуючі повіти: Домброва 98, Ропчицї 92, Грибів 81, Золочів 76, Калуш 71, Лїсько 60, Нисько 51, Мисленницї 47, Ланьцут і Ряшів по 46, Скалат 30, Долина 28, Самбір 24, Львів 23, Броди 21, Станиславів 18, Жовків 17, Бжеско 16, Бяла, Добромиль і Гусятин по 15 осіб, Березів, Тарнобжеґ і Величка по 14, Теребовля 13, Ярослав 12, Лиманова і Тернопіль по 10 осіб. Инші повіти виказують вже числа понизше 10 осіб. В тім самім часї віддано до суду для покараня за униканє служби войскової і за фальшиву лєґітімацію 110 еміґрантів. — В тім же часї переїхало через Освіцїм вертаючи з Америки загалом 6.286 осіб, а то: 4.849 з Галичини, 391 з Буковини і 1046 з Угорщини.
Фальшівники срібла.
Перед львівским судом карним веде ся тепер розправа о обманьство против Давида Мерка з Ліверпулю в Анґлії і Исаака Мессінґера золотника з Сокаля. Справа була така: Дня 4 вересня одержав Кісіль Кеслєр лист від свого знакомого Мессінґера з Кракова, щоби поїхав до Белза і купив там від маючого з Россії приїхати купця срібло для него, бо він, Мессінґер, не має тепер грошей а срібла потребує до роботи при реставрації одного костела. Кеслєр не підозріваючи нїчого поїхав до Белза і застав там дїйстно того россійского купця і Мессінґера. Купець заявив Кеслєрови, що має в Рівнї в Россії велику торговлю срібла, але що при огни оно стопило ся, і тепер він, їдучи до Америки, хоче єго продати. Мессінґер з своєї сторони сказав Кеслєрови, що він срібло оглядав і що оно варта 150 зр. По довшім торзї згодили ся на згадану цїну і купець, відрубавши з цїлої плити кусник срібла дав єго Кеслєрови, щоби запитав знатоків, чи срібло добре. Знатоки признали срібло добрим і Кеслєр заплатив жадану суму. Коли-ж Мессінґер не зголошував ся довшій час по срібло, повстало в Кеслєрі підозрінє і він дав пробувати цїлу плиту. Тогдї показало ся, що згаданий купець враз з Мессінґером обманули Кеслєра, бо плита не мала в собі нїякого срібла лиш цинк. На реквізицію Кеслєра арештовано обох обманників в Кракові і ставлено перед суд. Купець вилєґітімував ся яко Давид Марк, підданий анґлійскій з Ліверпуля. Своє фальшованє срібла вів він на великі розміри враз з Мессінґером. Крім того виявило ся, що Марк єсть підозріний о крадїж в Парижи і о дефравдацію в Кольонії над Реном.
15.01.1892