09.01.1892

І львівска "Русская Рада" наконець виготовила петицію до ради державної о заведенє безпосередного права голосованя в курії селяньскій, оголосила в "Галицкій Руси" і висилає на руки — посла Тільшера.
Вибори до ради міскої у Львові мають відбути ся 28 н. ст. сїчня. Вже від тепер веде ся завзята аґітація поміж виборцями, подїленими на дві партії. На чолї одної стоїть Михальскій а провідником другої єсть Валихевич. На середу 6 н. ст. сїчня скликано до салї ратушевої загальний збір виборцїв для вибору т. з. виборчого комітету "міского". Збори отворив архитект Яновскій. Коли однакож прийшло до вибору провідника нарад підняв ся в сали такій крик, що о нарадах не можна було і думати. Одні кричали: Яновскій! другі: Вайґель! Даремне було дзвоненє, єго нїхто не слухав і крик тревав цїлих 3 години. Вкінци коли партія Михальского оголосила нїби-то результат голосованя, піднїс ся ножівник Ляврук і крикнув на президію, щоби она уступила з трибуни, коли не вміє проводити нарадам. В одній хвили пірвало Ляврука кільканацять рук і винесло єго на трибуну зганяючи з відтам президію. Президія утїкаючи з трибуни перевернула стіл, на котрім стояв Ляврук. Стіл упав з трибуни і розлетїв ся на кусники в падаючого Ляврука хопило кількох близше стоячих. Тепер розпочала ся правдива бійка. Виперта з трибуни партія Михальского нападала раз-у-раз на трибуну а противники єї напади відбивали. Були тут в роботї і кулаки і колїна а навіть нога поломаного стола. Серед загального заколоту винесено силоміць на трибуну д-ра Вайґля і сей візвав зібраних о 1/4 на 11 годину в ночи, щоби розійшли ся. Пo якімсь часї удало ся вкінци д-рови Вайґлеви наклонити товпу, що вийшла з салї. Підчас бійки ушкоджено також і образ стики "Польонія" уміщений в сали маґістрацкій. — Львівскі чаcoпиcи переповнені описами тих сикандальних сцен і домагають ся заведеня реґуляміну виборчого, щоби на будуче не допустати до таких ексцесів.
П. Иван Франко описав обширно в KurjerLwowsk-ім свою пригоду, яка лучила ся єму по вічу в Турцї. Вже в Турцї перед вічем жандарми звернули були увагу на гостей, прибувших зі Львова і з Коломиї. По вічу запросив п. Франка до себе о. Солтикевич з Ботельки вижної. Там пробув кілка днїв і разом з о. Солтикевичем поїхав до о. Чайковского в Ботельцї нижній, де в церквах ботелецкій і яворівскій переглянув старі церковні книги і поробив собі виписи. В недїлю пустив ся до Турки, аби з-відтам відїхати до Хирова. Ледви виїхав з приходства, задержав єго жандарм в Боринї, сїв з ним на сани і завіз насамперед до війта. Там взяв протокол, а відтак поїхав з п. Франком до Турки до староства. Тут при интервенції пoc. Телишевского заступник старости комісар Альберт того-ж таки дня пустив п. Франка в путь до Львова.
Конґрес ветеринарскій, відбуваючій тепер наради у Відни, ухвалив внести петицію до ради державної, щоби до шкіл ветеринарії прийняти лише таких кандидатів, котрі мають окінчену ґімназію, щоби піднесено соціяльне становиско лїкарів ветеринарії, щоби карано судово лїченє звірят не-ветеринарями, щоби знесено инстутуцію коновалїв (Kurschmied) і щоби заведено обовязкову асекурацію худоби.
Час середно-европейскій завели у себе з днем 1 сїчня с. р. міста Жовків і Броди.
Убійство. В лїсї двірскім, Галилея званім, належачім до обшару двірского в Улашківцях, найдено трупа селянина Стефана Сверенчука, котрий умер в наслїдок рани, яку одержав від пострілу в плечі. Заряджено слїдство для викритя виновника убійства.

1888 новинки