БЕРЛІН. — Бувший премієр Польщі, проф. Козловський утік із теперішньої coвітської столиці Самари, через червоний фронт до Німеччини й прибув до Берліна. Проф. Козловський був в 19ЗЗ р. польським міністром господарства, а в 1934 р. став премієром тодішнього польського уряду. Як особистий приятель і муж довіря маршала Пілсудського грав визначну ролю в польському уряді, залишаючись у ньому цілих пять літ.
Прибувши до столиці Німеччини, проф. Козловський дав інтервю представникам закордонної преси оповідаючи їм про свої переживання і вражіння та про свою втечу зі Совітів. Сензаційні і драматичні пригоди бувшого пpeмієра Польщі почалися з моментом входу большевицьких військ до Львова у памятних вересневих днях 1939 року. В тому дні працював проф. Козловський науково в одному з львівських музеїв і там арештував його совітський старшина. Його вкинули до львівської вязниці, де перебув і томився кілька тижнів, поки не перетранспортували його до відомої тюрми на Лубянці в Москві. Там держали б. премієра аж до вибуху війни совітів з Німеччиною. Недужого і хворого на цингу з поганого харчу, поставили його негайно після вибуху війни під воєнний суд, обвинувачуючи в поборюванню польської комуністичної партії в часі, коли був при владі. Кілька хвилин пізніше проф. Козловського засудили на смерть. Було це 6 липня, 1941. Кілька тижнів згодом, що їх проф. Козловський пережив в одній з келій смерти московської тюрми, з яких що-день виводили на розстріли сотки людей, повідомили його, що кару смерти змінено йому на 10 літ примусових робіт. Серед "помилуваних" співвязнів був також другий премієр Польщі, полк. Пристор, який дістав такий сам присуд. Минуло ще кілька тижнів важкої московської тюрми, коли нагло прийшла вістка, що у висліді умови між большевиками й польським еміграційним урядом вязні є звільнені. Та полк. Пристор не дожив до тієї хвилини — згинув з голоду та большевицького знущання підчас довгої тюрми. З того дня проф. Козловський міг свобідно ходити по Москві і, знаючи дуже добре російську мову та цей край, пізнати точно сов. столицю. Проф. Козловський оповідає, що годі говорити загалі про якісь настрої населення, бо у тій притупленій масі, яку він зустрічав у Москві, нема ніяких інших крім пригноблення та резиґнації почувань. Червоні володарі не турбуються зовсім про цю масу і не бентежуться мільйонами вбитих, руїною та голодом підданих. В жовтні цр. евакували б. премієра з Москви до Бузулук, кількасот кільометрів на схід від Самари. Тут вирішив проф. Козловський використати большевицький хаос і втекти. Ще з одним поляком перебув він велитенський простір аж до Пензи залізницею, а звідсіля різними поїздами; доїхав аж 40 км. поза Тулу на схід. В поїздах вдалося йому оминути контролі і перекрадаючись прірвами в сов. фронті від села до села, дійшов аж до німецьких становищ. Свята зможе вже б. премієр перевести далеко від совітського жаху.
