Петро ГЛАДІЄВСЬКИЙ

Німеччина реально побоюється гакерської атаки Кремля. Спецслужби ФРН алярмують: Москва може спробувати втрутитися у вибори Бундестагу наступного року, як цьогоріч втрутилася у президентські вибори в Сполучених Штатах.

 

 

Всі, хто уважно слідкував за перипетіями президентських перегонів у США пам’ятають, який скандал виник на конвенті Демократичної партії США, що відбувся у Філадельфії 25-28 липня. Напередодні завдяки вдалій оборудці кремлівських гакерів на світ випливли документи, які дискредитували тодішню претендентку у кандидати на виборах президента Гілларі Клінтон. Компромат засвідчував, що мовляв керівництво партії зумисно підігрувало їй у просуванні на номінацію, «топлячи» її головного конкурента Берні Сандерса. Ця інформація ледь не розколола партію і вже точно вдарила по реноме пані Клінтон. Хто зна, можливо саме цей компромат став тим дрібним, але вирішальним тягарцем, котрий переважив терези електоральної преференції на бік Трампа. Як, власне, того і домагався Кремль. І ця атака проросійських гакерів на США напередодні виборів була далеко не єдиною.

 

Восени 2017 року в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу. Вони будуть дуже важливими не лише для Німеччини, але й для цілої Європейської Унії, для всього конитненту, й зокрема, для України й, звісно, для Росії . Вирішуватиметься питання: чи залишиться Анґела Меркель на посаді бундесканцлерки ФРН? А відтак: чи й далі тиснутиме ЄУ на Росію з вимогою виконувати Мінські домовленості, чи залишатиметься незмінною санкційна політика?

 

Було б безглуздям сподіватися, що в таких обставинах Володимир Путін і армія його аґентів, зокрема й гакерів, не докладають максимуму зусиль, щоб вплинути на електоральні преференції німецьких громадян і на результати майбутніх виборів.

 

У п’ятницю, 18 листопада, завершився прощальний візит Барака Обами як президента США до Німеччини. На його перемовинах у Берліні з Анґелою проблема безпеки була однією з пріоритетних, зокрема – кібербезпеки. Глава Білого дому вважав за свій обов'язок попередити бундесканцлерку про загрозу можливих атак російських гакерів на комп'ютерні мережі європейських країн, зокрема, Німеччини і про спроби вплинути на вибір німців. «Ми знаємо, що російські спецслужби дуже активні», – застеріг Обама на прес-конференції в Берліні після перемовин з Меркель. При цьому, додав він, мова йде і про «втручання у виборчі кампанії».

 

Напередодні президентський виборів у США тамтешні експерти не виключали, що суто теоретично російські гакери могли б перехопити і підмінити навіть електронні дані, які передаються з виборчих дільниць. Пізніше підміну було б неминуче викрито, але довіру до самої виборчої процедури було б підточено. А підрив довіри до демократичної процедури й демократичних інституцій – це одна з пріоритетних цілей Кремля.

 

Саме тому німецькі спецслужби ставляться так серйозно до евентуальних кіберзагроз з Росії. Відбивати їх готуються, зокрема, в Міністерстві внутрішніх справ, а також у Федеральному відомстві з безпеки в сфері інформаційних технологій (Bundesamtes für Sicherheit in der Informationstechnik – BSI). «З огляду на події в США, я вважаю дуже важливим захистити німецькі партії від шпигунства», – заявив директор BSI Арне Шьонбом (Arne Schönbohm) у розмові з журналістами.

 

За останні два роки у Німеччині число кібератак на урядові, партійні і комерційні електронні мережі зростає запаморочливими темпами. Так, наприклад, влітку 2015 року, стало відомо про масовану атаку на внутрішню електронну мережу Бундестагу. Співробітникам BSI вдалося з’ясувати, що троян, який було запущено для зламу систему, написаний «російським почерком».

 

У поточному році ледь не щотижня, згідно зі звітом BSI, співробітники цього відомства реєструють, як мінімум, одну спробу зовнішнього втручання в урядові комп'ютери ФРН з-за кордону. Співробітники відомства перехоплюють на місяць до 44 тисяч відправлених на урядові адреси листів з вірусами і троянами.

 

Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere) не сумнівається, що «кібератаками на німецькі комп'ютерні мережі керують в першу чергу з Китаю і Росії». Він стверджує про наявність «дуже вагомих доказів», що свідчать про російське авторство і згаданої атаки на Бундестаг.

 

На останній прес-конференції глава німецького внутрішньополітичного відомства зізнався, що його турбують не тільки атаки закордонних гакерів, а й спроби зовнішніх сил «вплинути на суспільні настрої в Німеччині», зокрема за допомогою ботів – комп'ютерних програм, які автоматично завалюють німецькі ЗМІ і соціальні мережі дезінформацією і заздалегідь заготовленими коментарями нібито реальних громадян.

 

«Така практика може слугувати меті дезінформації та маніпулювання громадською думкою, що в довгостроковій перспективі є загрозу для вільного суспільства і демократії. Ми стаємо свідками кампаній дезінформації. За кожною з оприлюднених думок повинна стояти конкретна людина, а не машина, яка використовується для маніпуляції громадською думкою», – заявив де Мезьєр.

 

Міністр висловив упевненість в тому, що тисячі обурених або злісних коментарів, наприклад, на критичні щодо Росії та її президента виступи або статті генерують саме машини, які за спеціальним алгоритмом програмують найняті для цієї мети люди. «В результаті створюється враження, що певну точку зору висловлюють десятки тисяч, а не одна єдина людина. А це, зрозуміло, спотворює політичну дискусію», – застеріг де Мезьєр.

 

Пан міністр тут явно недооцінює потугу проросійських тролів. Причому як «ольгінських», так і найнятих, так би мовити, фрілансерів, зрештою на теренах тієї ж Німеччини. Але це вже тема для іншого матеріалу.

 

Що ж, за останні три роки Росія потрапила в групу лідерів за ступенем загрози національній безпеці західних держав. Вона там котується на рівні з ісламськими терористами. Хоча деструктивні дії були «фішкою» зовнішньої політики Москви ще задовго до загострення відносин між Заходом і Росією у зв'язку з агресивними діями останньої в Україні. Як справедливо зауважив у своєму коментарі політичний оглядач газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгард Везер (Reinhard Veser), аналізуючи зовнішньополітичні дії Росії: «Створення складнощів іншим і неготовність до компромісу було в багатьох випадках видно значно виразнішими, аніж пошук прагматичних рішень».

 

Саме тому в ситуації відкритого політичного конфлікту потрібно серйозно сприймати загрозу кібератак з боку Росії. Зважаючи на це, МВС Німеччини на підставі звіту BSI і уроків гакерських атак під час американської президентської кампанії вирішило переглянути ухвалену ще 2011 року кіберстратегію і внести в неї значні зміни. 

20.11.2016