Петро ГЛАДІЄВСЬКИЙ

Наближається 2017 рік – рік, коли в багатьох країнах ЄУ відбудуться парламентській й президентські вибори. Багато політичних сил, котрі бажають потрапити у владу, в своїх передвиборчих програмах нещадно інструменталізують тему антиросійських санкцій, подаючи їх як ледь не головну причину економічних проблем. Наскільки ж реально європейські санкції й російські контрсанкції вплинули на соціально-економічну ситуаціє в Європі?

 

 

Відповідаючи на це питання, варто було б вийти за межі дискусій (а отже й аргументації) європейських політиків, одні з котрих відстоюють санкції проти Росії, інші – виступають за їхнє щонайшвидше скасування. На щастя цього тижня з’явилася можливість отримати фахову незаангажовану оцінку зі зазначеного питання.

 

У середу, 2 листопада, п'ятеро провідних експертів, котрі консультують уряд Німеччини, передали бундесканцлерці Анґелі Меркель свій щорічний звіт про загальноекономічне становище в країні й світі з прогнозом на наступний рік. Документ під назвою «Час для реформ» (Zeit für Reformen) досить об’ємний  – майже 500 сторінок. Канцелярія Меркель не стала робити з нього таємниці й дозволила оприлюднити, аби люди знали, що діється в господарці країни, й робили правильні висновки.

 

Варто сказати два слова про сам ґреміум – Раду економічних експертів, що складається  з п’яти членів, котрих за традицією називають «економічними мудрецями» (Wirtschaftsweise). Закон про Раду німецький Бундестаг ухвалив ще 14 серпня 1963 року. Тобто це було ще за канцлерства легендарного Конрада Аденауера і з його, звісно, ініціативи. З одного боку, це було наслідуванням американської Council of Economic Advisers, але з другого боку, завдання німецької Ради були ширшими, а їхня робота – публічнішою.

 

Варто зазначити, що останнє засідання «економічних мудреців» було ювілейним – тисячним, що вже накладало на нього певний елемент урочистості й приковувало велику увагу.

 

Тож як оцінила Рада ситуацію в народному господарстві Німеччини на тлі імміґраційної кризи, Brexit’у, проблемами з підписанням торгівельної угоди з Канадою, блокуванням торгівельної угоди зі США, вже згаданих антиросійських санкцій, а також передвиборчих політичних протистоянь? П'ять професорів-економістів оцінюють ситуацію доволі позитивно. Хоча в їхньому звіті й вистачає критики чинного уряду та його економічної політики.

 

Економіка Німеччини зростає, хай і не надто високими темпами. Приріст німецького внутрішнього валового продукту за підсумками 2016 року становитиме, за прогнозом експертів, 1,6 відсотка. Наступному року зростання опуститься до 1,3 відсотка. Цікаво, що це зниження темпів зростання «економічні мудреці» пояснюють головним чином суто календарним чинником: 2017 року в Німеччині буде робочих днів менше, ніж в поточному. Це знову ж добра теза до дискусії про розумну кількість свят в Україні.

 

При цьому треба пам’ятати, що темпи зростання ВВП не всюди дають однаковий ефект. Дрібна розвиткова країна може забезпечити собі хоч 10 відсотків зростання й це не особливо зауважать у самій країні, а у світовому вимірі це мине взагалі непоміченим. Зовсім інша ситуація з таким економічним важковаговиком як ФРН, де кожна сота відсотка має глобальний ефект. От виявляється, навіть такий незначний темп розвитку для Німеччини виявився надмірним. Як зазначають експерти, збільшення німецького ВВП випередило нарощування виробничих потужностей, які врешті-решт виявилися перевантаженими.

 

Головними двигунами господарського зростання в країні «мудреці»  назвали передовсім самих німців, тобто значне підвищення приватних споживчих витрат громадян. Підвищену щедрість німецьких споживачів експерти пояснюють стійким становищем на ринку праці. Очікується, що в поточному році число зайнятих в Німеччині, попри певне суто демографічне скорочення працездатного населення, підвищиться на 500 тисяч осіб і досягне рекордних 43,6 мільйона трударів.

 

Як на німецькому тлі виглядає господарка Європейської Унії вцілому? І тут «економічні мудреці» подають втішні розрахунки: загальна динаміка теж позитивна. Професори пророкують зростання в 1,6 відсотка в поточному і 1,4 відсотка в наступному році.

 

Водночас вони звертають увагу на наявні ризики, до яких відносять, в першу чергу, надто ліберальну грошову політику Європейського Центрального Банку, а також досі не вирішені гострі структурні проблеми.

 

Політика низьких облікових ставок, на думку експертів, хоча і стала в значній мірі генератором зростання, але розмах лібералізації, зважаючи на входження ЄУ в зону економічного оздоровлення,  вже не відповідає реаліям. Тобто в такій вигідній господарській ситуації ЄЦБ логічно мав би почати підвищувати відсоткові ставки. «Це (збереження ставок на низькому рівні – Z) може призвести до того, що в ЄУ реформаторський запал відчутно піде на спад, а деякі країни знову почнуть порушувати бюджетну дисципліну», – застерегли автори звіту.

 

Тепер щодо імміґраційної кризи. «Економічні мудреці» загалом позитивно оцінили міграційну політику Анґели Мерекль (за яку вона зазнає серйозної критики всередині країни і через яку відбувається падіння популярності її та її партії). Прямі бюджетні витрати на прийом біженців, їхнє житло та інтеграцію (13 млрд євро 2016 року і 10 млрд 2017 року) експерти називають «загалом прийнятними».

 

Водночас вони пропонують уряду проводити активнішу політику щодо біженців, котрі отримали дозвіл на проживання в Німеччині. «Вирішальна передумова для того, щоб легальні міґранти в довгостроковій перспективі зробили позитивний внесок в підвищення загального добробуту, а значить, і в оздоровлення громадських бюджетів – це їхня успішна інтеграція на ринку праці», – наголошується в доповіді.

 

У цьому контекст, з огляду на низьку кваліфікацію більшості новоприбулих імміґрантів, «економічні мудреці» пропонують німецькому уряду вжити додаткових зусиль для їхнього професійного навчання. Водночас вони закликають зняти штучні обмеження доступу для міґрантів, котрі довели свою легітимність і лояльність, на ринок праці Німеччини.

 

І нарешті доходимо до головного питання цієї статті – російських санкцій та їхнього імовірного негативного впливу на господарку Німеччини та Європейської Унії. Як зізналися «економічні мудреці», під час аналізу загальноекономічної ситуації і в Німеччині, і в ЄУ вони взагалі (!) не стали враховувати «санкційний» чинник. Причому йдеться і про чинні санкції Унії щодо Росії, і про російське так зване «контрембарго».

 

Чому? Як так? Відповідаючи на ці запитання журналістів, під час прес-конференції з представлення «Часу для реформ»  голова експертної групи професор Крістоф Шмідт (Christoph Schmidt) пояснив це дуже просто: «Ми не робили спеціальних розрахунків на той випадок, якщо санкції будуть скасовані. Для нашого аналізу і прогнозу санкції взагалі були несуттєвими, вони не чинять якогось більш-менш відчутного впливу і не можуть змінити загальної картини».

 

Спробуймо розібратися чому. Перед цим зауважимо, що сама Росія таки згадується в звіті. Зокрема, на 57 сторінці документу є зведена таблиця часток національних економік у загальній  світовій економіці. Російська частка в ній сягає «аж» двох відсотків. Що менше навіть за господарку Бразилії (2,7%), котра зараз перебуває в глибокій економічній та політичній кризі. Для порівняння: частка США – 27,7, єврозони - 17,8, Китаю – 17,2 відсотка.

 

Автори звіту порівнюють актуальну господарку Росії з господарками країн Латинської Америки. І там, і там економіки лише намагаються виборсатися з рецесії, причому зовсім не завдяки реформам, а виключно завдяки підвищенню цін на сировину. «Але ні в Росії, ні в латиноамериканських країнах з перехідною економікою надалі не слід очікувати таких високих темпів зростання, як в колишні часи», – констатують експерти.

 

Оцінюючи економічне становище в Росії, «економічні мудреці» зазначають, що причини актуального падіння полягають не в західних санкціях і навіть не в падінні цін на енергоносії. Причина – в структурних проблемах російської економіки, які намітилися не 2014, а ще 2011 року. 

06.11.2016