Засїданє ЗУР. — Українське письмо і війскові власти. — Справа зміни калєндаря. — По візваню священиків москофілів.
В середу дня 1. с. м. відбуло ся тут засїданє Загальної Української Ради. На порядку нарад стояли чергові справи української полїтики. З огляду на вагу справ, які мають рішити ся, відложено по довшій дискусії дальші наради до найблизшої середи.
З ріжних сторін напливали до президії ЗУР. і українського парляментарного заступництва жалоби на поведенє поодиноких урядів почтових супроти українського письма і мови в листах, пересиланих полевою почтою. А саме мали поодинокі уряди відкидати українські листи, покликуючись на — урядову заборону "кирилицї" і української мови. З'осібна донесено президії ЗУР., що таку заборону видала команда 24-го полку піхоти. В справі сїй звернула ся парляментарна президія з жадобою до ц. і к. мінїстерства війни. У відповідь на жалобу одержала президія письмо мінїстерства війни з 22. лютого с. р. ч. Präs. 2642, в котрій мїнїстерство рішучо заявляє, що нїяких заборон нї обмежень української мови і українського письма ("кирилицї") не видало. Значить, українське письмо має в оборотї полевої почти всї права ті самі, що письмо латинське, а всякі надужитя будуть підлягати строгому доходженю і карі.
Деяке зачудованє викликала в українських кругах у Відни, а певне також у Галичинї, звістка, що станиславівський гр. кат. епископ для своєї дієцезії, скасував юліянський калєндар і завів калєндар григоріянський. Богато поважних громадян висказує побоюванє, що таким неодностайним актом далекосяглої зміни традиційного церковного календаря — справа в принципі безперечно справедлива може помотати ся й викликати небажані непорозуміня в широких кругах вірних.
Справа заміни перестарілого юліянського калєндаря калєндарем новітним, григоріянським — не нова. Між ин. звертало ся в сїй справі до Загальної Української Ради правительство вже в часї сеї війни. На запит відповіла ЗУР., що вважає сю справу за справу передовсїм церковну, що отже слїд відложити її аж до пoвopoтy митрополита і до можливого порішеня синоду, бо тільки таким шляхом, по відповіднім підготовленю людности і відповіднім поясненю не вміcности старої системи калєндарної, можна в цїлій Галицькій провінції здїйснити реформу калєндаря в новітнім, західно-европейськім дусї.
Подібну відповідь дала на запит еп. Хомишина також митрополича консисторія.
При нагодї зазначимо, що останні часи принесли реформи калєндарів у Туреччинї і Сербії. В Туреччинї правительство завело для цїлого урядового і приватного житя численє часу після калєндаря григоріянського, а старий магомеданський калєндар обмежило на справи виключно внутрішно-церковні, отже передовсїм на численє і обхід свят.
Зовсїм так само поступила ц. і к. війскова управа супроти юлїянського календаря в занятих областях Сербії.
Таким чином в обох сих балканських краях переведено калєндарну реформу на тій підставі, на якій вже від сотки лїт уладжені відносини калєндарні в українській Східній Галичинї: цїле урядове і цивільне житє української людности нормуєть ся калєндарем григоріянським, а старий стиль має ще значінє тільки у внутрішних церковних і обрядових справах.
З повним признанєм приняла тутешня українська громада оголошене недавно канонїчне візванє до гр.-кат. священиків, котрі добровільно кинули свої парохії і виїхали з російськими наїздниками. Можна надїятись, що таким чином покладеть ся врештї конець істнованю і дїяльности москвофільських священиків, які стільки лиха накоїли нашому народови. Війна, яка завдала нам стільки болючих ударів, мусить нарештї основно прочистити атмосферу галицького публичного житя також з москвофільства. Москвофіли священики, виїхали з пп. Ґрабськими до Росії.
Нехайже відти не вертають!
[Дїло]
10.03.1916