Дослідники вже відкрили більше тисячі планет за межами Сонячної системи. Але серед них астрономи так і не знайшли «другої Землі», на якій могла б існувати рідка вода. Цю ситуацію європейські вчені сподіваються виправити за допомогою екзопланетного розвідника «PLATO» (абревіатура з англійських слів «Planetary Transits and Oscillations of Stars» – «Проходження платент та коливання зірок»). Європейську обсерваторію запустять у космос до 2024. Проведе вона там принаймні шість років і досліджуватиме більше мільйона зірок та сусідні планети. Можливо, серед них знайдеться та, на якій змогла б вижити людина.
Європейське космічне агентство (ЄКА) почало підготовку до втілення проекту, який може стати одним з найзахоплючіших наукових проектів десятиліття. «Ми шукатимемо планети, які обертаються навколо власної сонцеподібної зорі на такій відстані, що дозволила б існування на її поверхні придатних для життя умов, зокрема рідкої води», – говорить Хайке Рауер з Німецького аерокосмічного центру (DLR).
Дослідження організовують учені з Ґетінґена, Парижа та Ґраца. Німецький Інститут планетних досліджень DLR керує загальною місією, а науковий центр даних для місії напередодні запуску зонда облаштують в Інституті астрономічних досліджень імені Макса Планка (MPS) – у його новому місці розташування в Університеті Ґетінґена. Ґізон Лоран, директор MPS, захоплений проектом: «PLATO» відкриватиме планети, як Земля, тобто такі, на яких змогли би жити люди.
В пошуках близнюків Землі вчені можуть використовувати досвід попередніх космічних місій: європейський проект «Корот», який очолила Франція, та місія НАСА «Кеплер», що відкрили велику кількість нових екзопланет. «Проте досі не йдеться про “другу Землю”», – говорить науковець DLR Рауер, який очолює міжнародний консорціум «PLATO».
В найближчі роки, ще до запуску «PLATO», запустять зонди для виявлення та вивчення екзопланет: американське космічне агентство NASA готує випустити на орбіту супутник з назвою «Tess», ЄКА працює над супутником «Хеопс».
«PLATO» шукатиме планети, чий орбітальний період навколо зірки подібний до орбітального періоду Землі. На відстані 1,5 мільйона кілометрів від нашої планети Європейська космічна обсерваторія буде вивчати відносно близькі зірки. Для досягнення цієї мети «PLATO» оснастять 34 окремими телескопами на оглядовому майданчику, вони будуть з'єднені між собою й зображення можна буде об'єднати.
Щоб натрапити на аналог Землі, учені DLR використовуватимуть непрямі методи виявлення: коли екзопланета проходить по своїй орбіті від яскравої зірки, тоді вона трохи послаблює світло цієї зірки. Така крихітна зміна яскравості може бути чутливим інструментом космічної обсерваторії та довести існування планети. Крім того, «PLATO» вимірюватиме коливання зірки. Адже відповідні дані розповідають про радіус, вік та будову планети. При оцінюванні результатів вимірювань центр обробки даних «PLATO» в Ґетінґені буде тісно співпрацювати з іншими центрами розрахунків місії в Європі. Так повинні дослідити мільйон світлових кривих. «Цей «PLATO-каталог» матиме неоціненне значення для майбутніх поколінь астрономів, – говорить Ґізон. – Тим більше, що він описуватиме планети, на яких пошук життя має сенс».