Новий альбом квартету «DUDALIS» 

У Львівській національній філармонії ім. М. Скорика відбулася презентація CD–альбому «Chromatica» у виконанні квартету українських хроматичних поздовжніх флейт «DUDALIS». У наш стрімкий і заповнений яскравими ефектами й звучностями час делікатний і затишний голос сопілкового ансамблю зауважити непросто. Тому хотілося би звернути увагу на цю особливу подію.

 

 

Для непосвяченого слухача – це цікавий ансамбль сопілкарів. Для професійного музиканта – вершина тривалої праці і творчої боротьби за гідне місце в академічній культурі. Адже для того, щоби вийти на фахову сцену зі складним різностильовим і різножанровим репертуаром сопілочці довелося пройти тривалий шлях конструктивних експериментів і вдосконалень до великої родини хроматичних поздовжніх флейт. А ще треба було створити базу і систему підготовки виконавців, адаптувати чи сформувати навчальний і виконавський репертуар, здобути право на традицію концертних виконань – в одному ряду з академічним музичними інструментами і колективами. І якщо уявити собі, що перший професійний ансамбль сопілкарів у Львові постав 40 років тому, а вдосконалена хроматична поздовжня  флейта – у 2003-му році, то шлях, пройдений цим інструментом до високої філармонійної сцени видасться просто феєричним.

 

Виняткову роль у долі сопілкового мистецтва відведено Мирославу Титовичу Корчинському. Це завдяки йому були засновані експериментальний клас сопілки в консерваторії, секція сопілкарів при Львівському обласному відділенні Музичного товариства України, до якої увійшли три викладачі Львівського музичного фахового коледжу ім. С. Людкевича: сам Мирослав Титович, Нестор Сорока і Роман Дверій, а також були закладені перші професійні ансамблі сопілкарів: один – із ентузіастів (під керівництвом М. Корчинського), другий – родинний сопілковий ансамбль у складі Мирослава, Валентини і Соломії Корчинських, а згодом – також Божени Корчинської. Вони практично втілювали нові технологічні знахідки, виконували перші оригінальні і адаптовані твори для сопілкового ансамблю.

 

Мирослав Корчинський виховав цілу плеяду талановитих і високопрофесійних виконавців, які гідно продовжують славні традиції свого Вчителя на концертних сценах і в навчальних закладах. У виконавській практиці музикант розробляв такі напрямки, як академічне сопілкарство з залученням новітніх виконавських та композиційних технік, історично інформоване виконавство, орієнтоване на європейський блокфлейтовий репертуар XVI-XVIII століть та адаптовані для ансамблю твори українського бароко. Оригінальні композиції Мирослава Корчинського для поздовжньої флейти та їх ансамблів постійно виконуються в концертних програмах, конкурсах, фестивалях в Україні та за її межами. На його звернення постають для сопілкового репертуару твори Ізидора Вимера, Віктора Камінського, Богдана Котюка, Вячеслава Цайтца, Василя Якубяка, і звісно ж численні власні сольні й ансамблеві композиції твори: «Дума», «Вівчарський триптих», «Парафраз на хорову тему Є. Козака», «Дві народні мелодії», виконавську редакцію яких здійснював педагог коледжу Роман Дверій. Окрім цього Мирослав Титович є ініціатором розробки сопілки-басу (1990 р.) та творцем нової композиторської техніки – вертикально-поліфонічного двоголосся.

 

 

Сформований у 1991 році флейтовий квартет «Dudalis» є спадкоємцем перших ансамблів хроматичних сопілок, але усі його учасники – професійні виконавці, з високою музичною кваліфікацією. Склад колективу відповідає бароковим аналогам повного консорту або рекордер-консорту (ансамблю інструментів однієї родини). До принципового оновлення звукових якостей нової конструкції інструмента (2003 р.) долучилися у співпраці київський майстер Євген Іларіонов і донька Мирослава Титовича, Божена Корчинська, – старший викладач Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка,  кандидатка мистецтвознавства, яка присвятила улюбленому інструменту своє дисертаційне дослідження.

 

У репертуарі виконавців – композиції Жоскена де Пре, Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Джироламо Фрескобальді, Алессандро Скарлатті, Ґеорґа Філіппа Телемана, Алессандро Марчелло, Генрі Перселла та Йоганна Пахельбеля, Вольфганга Амадея Моцарта, Миколи Дилецького, а також  твори численних українських і зарубіжних митців XIX-XXІ століть.

 

Історія концертних виступів ансамблю охоплює чималий перелік гастрольних турів Україною, виступи в Мюнхені, Кракові, Москві, Ризі, Ашгабаті, участь у мистецьких симпозіумах («Старовинна музика – сучасний погляд», Володимир-Волинський, 2019).

 

Колектив є учасником престижних національних та міжнародних фестивалів: «Віртуози» (Львів, 2002), Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові (2006, 2015, 2016), «Музика в старому Львові» (2019–2020 рр.), Фестиваль української музики «Струни душі нашої» (Дрогобич, 1993), Bach-Fest (Суми, 2002), «Поліська рапсодія» (Шостка, 2003),  «Старовинна музика в стародавньому місті» (Чернігів, 2016, 2019 р.), «Festival Jünger Künstler Bayreuth» (Німеччина, 2010–2016 рр.), Міжнародний фестиваль дерев’яних духових інструментів «Medynes» (Мар’яполе, Литва 2016).

 

2013 року в Музеї етнографії та художнього промислу м. Львова відбулась презентація першого альбому колективу «Сопілкові прем’єри». Торік 24 жовтня прем’єрним концертом «Flauti Dolci Philarmonici» квартет «Dudalis» дебютував як нова мистецька формація Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика.  Тепер квартет виступає у складі  Наталії Павлів (мистецької  керівнички колективу), Ольги Мілости, Богдана Кравченка та Ірини Гільязової. Лише за рік вони підготували новий альбом квартету – «Chromatica», презентація якого відбулася 27 листопада. У концерті, присвяченому цій події, відобразилися актуальні репертуарні тенденції колективу: широка стильова палітра, поєднання питомо флейтового репертуару, перекладів, аранжувань, творів високих академічних жанрів, новаторських експериментальних композицій і зразків легкої, розважальної музики. Така творча свобода є результатом великої праці і сценічного досвіду.

 

 

Програму відкрив знаковий молитовно-філософський твір Мирослава Корчинського – Ірмолой «Всяко диханіє да хвалить Господа». Саме йому було присвячено новий диск квартету, який Майстер до своєї великої втіхи встиг побачити за кілька годин до свого відходу у вічне життя. А оскільки презентація відбувалась у день вшанування пам’яті жертв Голодомору, учасники і слухачі дійства віддали данину шани нашій національній трагедії хвилиною мовчання.

 

Програма презентувала добірні твори давньої музики. Цю частину представили   Соната Жозефа Бодена де Буамортьє, компзитора-новатора доби класицизму, автора численних творів для флейтових консортів та переклад Сонати для скрипки (чи флейти) з генералбасом Йоганнеса Маттезона, композитора, теоретика, друга Г. Ф. Генделя. Наступним був переклад Ноктюрну № 3 з циклу «3 Nocturnes concertans», ор. 3 Луї Емманюеля Жадена, написаного в оригіналі для флейти, кларнета, валторни і фагота. Цей видатний музикант починав як музичний паж короля Людовіка XVI, а досяг висот професора Паризької консерваторії та капельмейстера при паризькому Театрі Мольєра. Аранжування твору на флейтовий склад здійснила учасниця квартету Наталія Павлів. Українську музику в програмі представляв переклад фортепіанного «Скерцино» Миколи Колесси, переклад якого зробив один з зачинателів академічної сопілки Нестор Сорока. Царину творчого експерименту музики ХХ століття було показано через сюїтну композицію Казімєжа Сєроцкого «Імпровізація» для квартету блокфлейт, де втілено синестетичні пошуки автора – співвідношення звуку і барви.

 

Абсолютно інший зріз музичної традиції  продемонстрували флейтисти ансамблю у заключних номерах вечора, позначених рисами  естрадно-джазової стилістики («The Jogger» Д. Куманса та «On the trail of the Pink Panther» Генрі Манчіні в аранжуванні П. Лінхаутса.

 

Презентаційний концерт переконав захоплену публіку, що для ніжних поздовжніх флейт немає непідвладних мистецьких висот, якщо вони в руках справжніх майстрів. Впевнена, у кожного, хто був у цей вечір у залі, не буде жодних сумнівів – чи варто йти на наступну програму консорту «Dudalis». А ті, хто знав засновника школи академічного сопілкового мистецтва Мирослава Корчинського, можуть з гордістю і певністю ствердити, що справа його життя отримала гідне продовження.

 

13.12.2021