Лілія Бомко

Про якісь незнані, ще непізнані їй метафори. Про ожину терпкої ночі кохання, ожину дотиків болю, відвертості й пізнання, ожину справжньої поезії...
16.08.24 | | Дискурси
Усі ті розмови, які ми чуємо чи підслуховуємо, зумисно і випадково, стають уже й нашими розмовами. І ми мимовільно стаємо до них причетними.
15.06.24 | | Дискурси
“Що востаннє у тебе викликало захоплення?”. Позаяк саме здатність захоплюватися пробуджує певний імпульс до думки і водночас до співтворення сенсів тексту поетичної збірки “Підзамче Mon amour” Любомира Серняка.
28.04.24 | Львів | Штука
Ще в дитинстві я знайшла стару і єдину ретро-знимку 1930-х років красивої і юної бабуні, яку переглядаю, у пам’яті відновлюючи затерті спогади
31.03.24 | | Минуле
Книжка “Тут були ми” найперше про любов, і про вдячність людини, яка любить, іншій людині, яка приймає цю любов. Любов всевишня в поезії Артура Дроня — це любов, яка не закінчується навіть там, де закінчується життя.
18.01.24 | Львів | Штука
В українській бароковій літературі поширений мотив моря — людського життя та корабля. Від цього екзистенційного мотиву барокового моря слід відштовхуватися, читаючи збірку Василя Махна «Одновітрильний дім».
12.08.23 | Львів | Штука