Коли я в попередному фейлєтоні "По той бік Сяну" заторкнув "літературні" теми — то не помину мовчанкою ще одної. Це — супротивне людської натурі, доведене до крайности, до божевілля, несамовите — обожування Сталіна.  

"Потойбік Сяну" — це вже ніяка ревеляція ні для редакції ні для читачів. На сторінках "Краківських Вістей" появляються прецікаві репортажі з далеких українських просторів — з Київщини, Катеринославщини, — меткі кореспонденти "тримають палець на живчику актуальних подій". Тепер Галичина чи Львів, це вже передпотопна тема. А одначе для мене — письменника — маса тут прецікавого матеріялу. Признаюся Вам — я майже завидую людям, що пережили цей одинокий в історії експеримент. У Львові сказав мені один молодий письменник: