Стаття Сергія Дацюка «Українізація та вирішення російського питання» викликала не в одного мене відвертий подив, стільки у ній намішано перекручень і провокацій. Видно, на свіжу голову здивувався і сам Дацюк, бо не минуло кілька днів, як він являє нам новий витвір свого словесного плетива, де намагається виправдатись і пояснити попередню маячню.  

    Люблю я мовні срачі. Нічого з собою зробити не можу. Ні-ні, та й убгаю ще й своїх п’ять копійок, щоби було десять.   Бувало, вискоче якийсь пилип-з-конопель та й почне роздувати з лайна бульку. Дивись – уже та булька як баня Троіцкава сабора. Росте, росте, бо й інші дмухачі підбігають і свої пуки додають. Так вони з мухи й слона напукають.  

   

    Щойно я висловив на Фейсбуку свою думку про зйомки фільму «Шляхетні волоцюги», почалися гарячі дискусії і скандали.  

    А чи не писав я колись, що на Фейсбуку найбільше політологів, істориків та філологів? Щоправда, в лапках. Бо серед них невігласи переважають. А однак і вони мають свою думку. І замість того, щоб свою тупу думку носити в задній кишені, вилазять з нею на люди та ще й потрясають, аби видно було всім їхній безнадійний рівень тамбовського інтелекту.  

  * * *   Вершники і дзеркала осінніх днів дзюрчання й переливи листя вже одяг скинуто і тіло холодить м’яке леління вітру   Із дзеркала повільно піднімається туман і відбиває у собі кудлаті гнізда потворних птиць що видзьобали світло   Склепіння неба нижчає поволі душа втискається у тіла тепле дно слова говорять з вітром про надію   Зітхає в тілі голуба вода і сходить сонце смерті

    Боротьба з корупцією у нас має деякі збочення. Ще не переловили всіх чиновників та депутатів, ласих на гроші, а вже паралельно беруться за лікарів. Хоча рівень корупції там в рази нижчий за середньостатистичний у сфері бізнесу й політики.  

    Коли я замислився, хто ж саме з депутатів міг сотворити такий епохальний законопроект про щоранкове читання «Отченашу», то не мав сумніву, що ідея ця належить нашій Сяні Білозір. Бо протягом усієї своєї бурхливої депутатської та міністерської діяльності вона незмінно вирізнялася небуденним поглядом на будь-яку проблему.  

  Життя наше складається з маленьких втіх і з великих смутків, а що втіх завше менше, то втіхою стає будь-яка звістка, яка бодай на хвильку розважить наш смуток.   Є новини, які тішать, а є такі, що нервують. Тішить, що взялися за ту Гужву, котра вже давно перебуває на підсосі в Рашки. Але не тішить, що тільки цим обмежилися. Бо є й інші, нічим не гірші. Чого тільки NewsONE вартує!  

    Совок виховав певний тип людей, для яких обдурити ближнього, вкрасти все, що погано лежить, навіть дрібничку, яку можна легко купити, – це вже норма життя. Згадайте феноменальні кадри, як наші гарні галичани цуплять ящики пива з перекинутої фури. Цуплять люди, які їздять на автах, часто на іномарках. Тобто не бідні. Але проїхати повз таке щастя все ж совість їм не дозволила.