Історія на мільйон

В серпні у Тернополі нарешті проведуть тендер серед видавництв на право друку першого тому енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Тож до кінця року маємо досить шансів побачити цю унікальну книгу, яка міститиме докладну інформацію про Тернопілля і якої, до речі, наразі не має жодна інша область України.

Макет першого тому енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». 

Кажемо «нарешті», бо нині теоретично мали вже вийти друком усі три томи Тернопільської енциклопедії. А практично тільки зараз спромоглися щойно на першу частину книги.   

У 2010 році для роботи над пілотним проектом енциклопедичного видання створили спеціальну групу з найкращих краєзнавців Тернопілля. Запросили до співпраці викладачів вищих навчальних закладів, учителів історії, працівників архівів, бібліотек, священиків. З бюджету області на все про все виділили більше мільйона гривень. На той момент ніхто не мав сумніву, що через рік (у 2011-му) триматимемо в руках перший том книги «Тернопільщина. Історія міст і сіл», а до вересня 2012 року — і всі три томи.

«Такого видання жодна область України наразі не має. Намагалися зробити Львів та Одеса, але так і не завершили, — каже керівник робочої групи з підготування енциклопедії Віктор Уніят. — Тому за погодженням Національної спілки краєзнавців було вирішено втілити цей проект у життя. Маючи напрацювання, які залишилися під час роботи над "Тернопільським енциклопедичним словником", а також штат спеціалістів, котрі шість років працювали над ним, розробивши власну концепцію проекту, ми впевнено взялися до роботи».

«Потреба видання "Історії міст і сіл" була викликана тим, що том "Тернопільська область", який вийшов у серії "Історія міст і сіл УРСР" у 1973 році, застарів у часі, — додає головний науковий редактор цього проекту, секретар редакційної колеґії Богдан Мельничук. — Саме тому виникла необхідність систематизувати у формі книг відомості про населені пункти Тернопільської області. Нове видання мало б охопити інформацію про всі населені пункти області, у тому числі й хутори, яких нині вже й на карті немає, а також загальні характеристики районів».

Проблеми, розповідає Віктор Уніят, почалися тоді, коли обласна рада у грудні 2010 року ухвалила рішення про те, що група науковців, яку зібрали для роботи над виданням, буде структурним підрозділом комунального підприємства обласної ради «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр».

«Ми опиралися як могли, бо розуміли, що це абсолютно різна робота — працювати над розвитком туристичної галузі і займатися фундаментальною науковою працею. Проте вибору не було, — каже Богдан Мельничук. — Реорганізація тривала кілька місяців. Почалися розбірки із виплатою зарплати. Півроку ми воювали за гроші, писали в усі інстанції. Почалися тертя з директором підприємства. Ми стали безправними. Те, що планували зробити, не вдалося виконати. Зрозуміли, що не встигаємо з термінами здачі матеріалів, які самі собі визначили. Техніки, на якій могли б працювати, не було. Не було навіть паперу, щоб видруковувати напрацьоване. Була затримка з версткою готових матеріалів. До того ж будинок, в якому орендували приміщення, минулої зими не опалювався. Але найгірше — не було жодної підтримки від керівництва, лише суцільні палиці в колеса. Не знайшли розуміння і в голів районних та селищних рад, аби ті допомогли погодити дані про населені пункти, мовляв, ви отримуєте за це гроші, ото й робіть, як вмієте і знаєте».

У жовтні минулого року на комісії обласної ради ухвалено постанову продовжити роботу над енциклопедичним виданням ще на півроку. Проте згодом, незважаючи на це, проект вирішили закрити, так і не дочекавшись принаймні першого тому.

Як стверджує тепер уже колишній директор інформаційно-туристичного центру Лариса Римар, перший том не вийшов через те, що кошти, виділені на фінансування проекту, не були передбачені на друк. Кошти йшли на зарплатню, послуги зв'язку, оренду приміщення, сплату комунальних послуг. «З обласного бюджету в попередні роки на проект витрачено вже більше мільйона гривень. Цього року заплановано виділити ще 300 тисяч. Тому, запевняю, протягом цього року видання "Тернопільщина. Історія міст і сіл" побачить світ, — обіцяє Лариса Римар. — Нині над виданням працює експертна група, створена редакційною колеґією. Науковці вносять виправлення у зібрані матеріали, після чого рекомендуватимуть видання до друку. Окрім цього, щоб уникнути неточностей у власних назвах, датах та іменах, ми звернулися й до інших краєзнавців та науковців Тернопілля з пропозицією долучитися до рецензування книги».

Начальник головного управління з питань внутрішньої політики Тернопільської обласної державної адміністрації Ігор Кульчицький підтвердив, що робоча група врешті закінчила роботу над першим томом видання (управління є головним розпорядником коштів, тому й у курсі, як просувається робота). Він запевнив, що кошти над його друк теж є, навіть попри те, що обласний бюджет Тернопілля досі не прийнятий.

Не бачить причин, які гальмують видання першого тому енциклопедичного видання, й заступник голови обласної ради Олег Боберський. «Видання направляють до друку після того, як його затверджує редколеґія, — пояснює він. — У грудні минулого року відбулося перше її засідання, яке вказало на певні недоліки у підготовці. Якщо редакційна колеґія ухвалить до друку остаточну версію, з правками і доповненнями, управління з питань внутрішнього політики зможе профінансувати інформаційно-туристичний центр, який буде замовником і укладатиме договір із видавцем».

Для того, аби визначити, яке ж видавництво друкуватиме книгу, потрібно провести тендер, оголошувати який інформаційно-туристичний центр чомусь не квапиться. Мабуть, тому, що в цій структурі й досі не визначено керівника, після того як звільнилася Лариса Римар. Донедавна виконуачем обов'язків директора був її заступник Анатолій Фарцабей. Він запевнив, що проведення тендеру заплановано на серпень.

Чому так повільно просувається робота, зрозуміти важко. Сподіваємося, що до кінця цього року видання таки надрукують. Шкода було б, якби на дорогий і за витраченими фінансами, і за кількістю вкладеної праці проект просто махнули рукою…